Степанкова Катерина Костянтинівна

Степанкова Катерина Костянтинівна
Степанкова Катерина Костянтинівна
Народилася	21 березня 1972 (53 роки); м. Київ
Діяльність	кіноакторка
Alma mater	КНУ імені Тараса Шевченка
Роки діяльності	1993-донині
Чоловік	(шлюб 1989) Ткаченко Тарас; (шлюб 1998) Скляренко Олексій
Діти	Олексій (26.08.1991), Матвій (14. 06. 2011 р.н.)
Батьки	Костянтин Степанков ; Ада Роговцева
Брати / сестри	Степанков Костянтин Костянтинович
	Нагороди та премії
	"Перші півні" Відкрита ніч за роль у фільмі "Літо завжди минає"
	Висловлювання у Вікіцитатах

Катери́на Костянти́нівна Степанко́ва (нар. 21 березня 1972, Київ) — українська акторка та режисерка. Заслужений діяч мистецтв України (2017)^[1].

Життєпис

Народилася в родині українських акторів Костянтина Степанкова та Ади Роговцевої.

Закінчила у 1989 р. київську школу № 117. Вступила на філологічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. З 1991 до 1993 перебувала в Ізраїлі разом із чоловіком — художником Тарасом Ткаченком, де 1991 року народила сина Олексія. У 1993 повернулась в Україну і вступила до театрального інституту ім.Карпенка-Карого. У 1997 закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Валентини Зимньої). З 1998 року працювала актрисою у театрі Романа Віктюка (Росія, Москва).

1998-го вийшла заміж за актора Олексія Скляренка. У 2007 р. закінчила Вищі курси сценаристів і режисерів у Москві (ВКСР). 2011-го народила сина Матвія.

З 2012 припинила роботу в Москві і повернулась в Україну.

Творчість

Вперше вийшла на сцену Театру російської драми ім. Лесі Українки в п'ять років у виставі «Сподіватися» (реж. Ірина Молостова), де грала дев'ятирічну Ларису Косач, майбутню Лесю Українку.

З дитячих років знімалася у кіно, працювала на радіо, грала у театрі. Займається концертною діяльністю із читецькими програмами української поезії. Літературна редакторка обох книг спогадів матері Ади Роговцевої "Мій Костя" (2006) та «Свидетельство о жизни» (2013). З 2007 - театральний режисер-постановник.

З 2007-го у якості режисера співпрацювала із Київським академічним театром драми і комедії на лівому березі Дніпра. З 2009-го — із Київською академічною майстернею театрального мистецтва «Сузір'я» (з 2011-го працює там режисером).

Робота в театрі

Акторські роботи

Театр Романа Віктюка (м. Москва)

«Бульвар Сан-Сет»; Бетти
«Пробуждение весны»;
«Заводной апельсин»;
"Кот в сапогах"; Принцесса
«Давай займемся сексом»; танцовщица
«Кармен»; Смерть
«Нездешний сад. Рудольф Нуреев». Марго Фонтейн

Антреприза

"Варшавська мелодія-2" (Л.Зорін, І.Афанасьєв, реж. І.Афанасьєв) Гелена
"Якість зірки"(Н.Кауард, реж.О.Лісовець) Нора

Режисерські роботи

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

2007 — «Розовый мост» Р. Д. Уоллера за романом «Мости округу Медісон»; (режисерський дебют)
2010 — «Вася должен позвонить».(К.Рубина "Прогулки в Лю-Бле")
2011 — "Обман длинною в жизнь" (Д.Рубина "Двойная фамилия")

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

2009 — "Будьте как дома" (Ж.-М. Шевре "Захватчики")
2013 — "Свідоцтво про життя" (публіцистична вистава за однойменною книгою А.Роговцевої)
2014 — "Схоже на щастя" (П'єр Пальмад та Крістоф Дютюрон "Втікачки")