Степанов Віктор Юрійович
Степанов Віктор Юрійович (нар. 2 квітня 1951, Артемівськ, Донецька обл.) — український науковець в галузі державного управління, викладач. Кандидат технічних наук (2006), доцент (2007), доктор наук з державного управління (2012), професор (2013). БіографіяСтепанов Віктор Юрійович народився 2 квітня 1951 року в Артемівську Донецької області. У 1973 році закінчив Калінінський політехнічний інститут (нині — Тверський державний технічний університет). Отримав диплом за спеціальністю: «Машини та комплекси», здобув кваліфікацію: «Інженер-механік»[1]. Протягом 1973—1975 років проходив службу в армії та в УМВС України Донецької області[2]. У 1991 році закінчив Українську юридичну академію. Отримав диплом за спеціальністю: «Правознавство», здобув кваліфікацію: «Юрист»[2]. Трудову діяльність в закладах вищої освіти розпочав у 2000 році на посаді начальника юридичного відділу Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. Водночас обіймав посади викладача кафедри економічної теорії і права (2000—2004), старшого викладача кафедри технології машинобудування та ремонту машин (2004—2006). 2006 року захистив кандидатську дисертацію «Зниження нерівномірності гальмівних моментів на колесах легкового автомобіля»[3] (наук. керівник — професор М. А. Подригайло). Упродовж 2006—2007 років працював на кафедрі технології машинобудування та ремонту машин на посаді доцента[2]. У 2007 року очолив новостворений факультет «Менеджмент» у Харківській державній академії культури. Викладає навчальні дисципліни: «Організація підприємницької діяльності в туризмі»; «Правове регулювання в туристичній діяльності»; «Організаційно-правові питання туристичної діяльності»; «Діловодство туристичних комплексів»; «Корпоративне управління в туризмі»; «Політика ЄС в сфері туризму»; «Організація діяльності з іноземними туристами в країнах ЄС»; «Стратегічний менеджмент»[1]. Сфера наукових інтересів — туризм, менеджмент і адміністрування, державна інформаційна політика, інформаційна безпека. У 2012 році захистив докторську дисертацію на здобуття наукового ступеню доктора наук з державного управління «Теоретико-методологічні засади формування та реалізації державної інформаційної політики»[3] (наук. консультант — професор В. Б. Дзюндзюк). Отримав вчене звання професора кафедри менеджменту і адміністрування у 2013 році. В. Ю. Степанов у 2014—2021 роках входив до складу постійної спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня доктора наук Д 64.807.01. Національного університету цивільного захисту України. З 2022 року — член постійної спеціалізованої вченої ради з присудження наукового ступеня доктора наук Д 26.006.10 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Науковець входив до складу редакційної колегії фахових наукових видань України: «Державне будівництво», «Актуальні проблеми державного управління», «Державне управління: теорія та практика». Член редакційної колегії міжнародного наукового видання: «Інтернаука»[4]. У 2021—2022 роках ходив до складу журі галузевої конкурсної комісії зі спеціальності «Публічне управління та адміністрування» Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузі знань. Голова екзаменаційної комісії галузі знань 28 «Публічне управління та адміністрування» за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування» Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна у 2021—2023 роках. Протягом 2014—2021 років виступав опонентом 14 наукових дисертацій[5]. З 2020 року В. Ю. Степанов є членом громадської наукової організації «Міжнародний центр розвитку науки і технологій» (Київ). В. Ю. Степанов нагороджений дипломом обласного конкурсу «Вища школа Харківщини ― кращі імена» в номінації «декан факультету» (2012)[2]. За високий професіоналізм, вагомий внесок у справу навчання і виховання студентів має подяку від Харківського міського голови. За особисті досягнення в галузі науки, вагомий внесок у вирішення науково-технічних та соціально-економічних проблем Харківської області, як «видатному науковцю року» в галузі науки в номінації «гуманітарні науки», була призначена іменна стипендія імені В. Н. Каразіна Харківської обласної державної адміністрації (2013)[2]. Основні праціАвтор понад 250 наукових публікацій (у тому числі 15 монографій та 2 навчальних посібника).
Примітки
Джерела
Посилання |
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
