Сторонський Василь Миронович
Василь Миронович Сторонський (нар. 17 листопада 1949, Ясениця-Сільна, Дрогобиччина) — український педагог, композитор і поет. ЖиттєписЗдобував музичну освіту в Бориславській музичній школі, згодом у Самбірському культосвітньому технікумі (пізніше культосвітнє училище, училище культури). Закінчив підготовчі курси Івано-Франківського педінституту і чотири роки навчався на музично-педагогічному факультеті Дрогобицького педагогічного інституту.[1] Працював завклубом у селі Жупани на Сколівщині, служив у армії, потім працював художнім керівником на Бориславській взуттєвій фабриці. 28 років працював у Дрогобицькому Палаці школярів, де заснував і керував вокально-інструментальним ансамблем «Гренада» (тепер «Молоді Галичани»). Працював у Львівському академічному обласному музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича.[2] Тепер — на творчій роботі. ТворчістьОсновні книги:
Періодично друкується в альманасі «Гомін Підгір'я». Мають успіх у глядачів театру дитячі казки В. Сторонського «Недоторка», «Світлофор-Моргайко», «Чарівниця Акварина» (музичне оформлення). Разом із С. Гейшевим видали дитячі музичні казки «Таємниця планети Шкереберть», «Новорічні пригоди Солом'яного Бичка», «Подарунок мамі», «Золота бартка». Автор гімну Стебника.[4] Автор музики до понад 500 пісень. РодинаБатько — сільський музика, грав на весіллях, був засновником сільських хорового та драматичного гуртків, згодом працював завклубом. Мати знала багато народних пісень, легенд, переказів. Серед односельців родина мала великий авторитет.[1] За спогадами Василя Сторонського, його рід має давнє польське коріння. Ще прадід Василь писався Стронським. Закохавшися в українку, змінив прізвище зі «Стронський» на «Сторонський», таким чином «українізував» себе й своїх нащадків — мене в тім числі, зблизивши до українства.[1] Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia