Стратегічні ядерні сили Російської Федерації
Стратегі́чні я́дерні сили́ Росі́йської Федера́ції (СЯС Росії) — узагальнена назва основного озброєння військ і сил у Збройних силах Російської Федерації, які мають як основне озброєння стратегічне і тактичне ракетно-ядерне озброєння. Іноді називаються ядерною тріадою. Станом на 1 вересня 2018 року, на підставі офіційної заяви МЗС РФ та за оцінкою групи міжнародних експертів (на підставі даних, наданих у рамках обміну за договором СНО-III[5]), у складі стратегічних ядерних сил Росії знаходилося 517 розгорнутих стратегічних носіїв ядерної зброї — міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників, оснащених 1420 ядерними боєзарядами[6] . При цьому загальна кількість носіїв (розгорнутих та нерозгорнутих) ядерної зброї становить 775 одиниць, що відповідає встановленим Договором СНО-ІІІ сумарним кількостям стратегічних наступальних озброєнь[7]. Російська ядерна зброя дісталася у спадок від СРСР (включаючи ядерні арсенали, вивезені з території колишніх трьох радянських республік: Білорусії, Казахстану та України). В даний час перебуває у віданні 12-го головного управління міністерства оборони Російської Федерації. У другій половині 2014 року був знову досягнутий ядерний паритет із США[8]. На початок 2019 року оснащеність стратегічних ядерних сил сучасним озброєнням становив 82 %[9]. Військова доктрина РосіїЗгідно з новою редакцією військової доктрини, РФ залишає за собою право застосувати ядерну зброю у відповідь на застосування проти неї та (або) її союзників ядерної та інших видів зброї масового ураження, а також у разі агресії проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлено саме існування держави[10]. Стан СЯСУ складі Ракетних військ стратегічного призначення РФ станом на початок 2017 року, імовірно, знаходилося близько 286 пускових установок ракетних комплексів міжконтинентальних балістичних ракет МБР, здатних нести близько 1185 бойових блоків, у тому числі на бойовому чергуванні РВСН[11]:
У складі Військово-Морського Флоту Росії, станом на 5 листопада 2018 року, знаходилося 11 атомних підводних човнів з балістичними ракетами ПЛАРБ із 180 пусковими установками, здатних нести до 800 бойових блоків[11], з них бойове чергування несуть 9 ПЛАРБ зі 144 носіями. Основу морських стратегічних сил Росії складали 6 ракетоносців проєкту 667БДРМ «Дельфін» (Delta IV), оснащених 96 (16х6) пусковими установками (ПУ) з балістичними ракетами підводних човнів (БРПЛ) Р-29РМУ2 «Синева», (SS-23) модифікацією Р-29РМУ2.1 «Лайнер». У строю залишається 1 підводний човен проєкту 667БДР «Кальмар», (Delta III), оснащений 16 ПУ ракет Р-29Р. Цей човен пройшов ремонт і модернізацію в 2011—2016 роках[12] і повернувся до ладу в лютому 2017 року[13]. Також на бойову вахту заступили 5 підводних човнів проєкту 955A «Борей», оснащених 80 (16х5) ПУ зі стратегічними ракетами Р-30 «Булава». Останній важкий ракетоносець проєкту 941 «Акула» (Typhoon) «Дмитро Донський» перероблено під випробування ракет Р-30 «Булава». Усього на ПЛАРБ розміщено понад 700 ядерних бойових блоків[14]. Російські стратегічні МБР наземного базування у складі РВСП розгорнуті у позиційних районах одинадцяти ракетних дивізій трьох ракетних армій. Російські стратегічні ПЛАРБ з БРПЛ діють у складах Північного та Тихоокеанського флотів ВМФ ЗС Росії з п'яти військово-морських баз — баз ПЛАРБ. Стратегічні бомбардувальники далекої авіації Росії базуються на трьох авіабазах[15]. Станом на 1 вересня 2018 р. у складі стратегічних ядерних сил Росії знаходилося 1420 ядерних боєзарядів на 517 розгорнутих стратегічних носіях, загальна кількість розгорнутих та нерозгорнутих носіїв становила 775 одиниць[16]. За договором СНО-ІІІ кожен розгорнутий стратегічний бомбардувальник зараховується як носій з одним ядерним боєзарядом[17]. Кількість ядерних бомб і крилатих ракет із ядерною БЧ, яку можуть нести розгорнуті стратегічні бомбардувальники, не враховано[18]. Ракетні війська стратегічного призначення
Морські стратегічні сили
У дужках зазначено загальну кількість розгорнутих та нерозгорнутих РПКСН (у строю, на ремонті та модернізації, на випробуваннях)[25] Стратегічна авіація[26]
Чисельність та співвідношення компонентів СЯС Росії
Ядерно-технічне забезпечення та безпекаБази зберігання ядерних зарядів перебувають під управлінням 12-го головного управління Міністерства оборони РФ. Закриті адміністративно-територіальні утворення (ЗАТО) ядерного збройового комплексу:
Примітки
Література
Посилання
Дані MOU
Див. також |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
