Стрельбицька Олександра Іванівна
Олександра Іванівна Стрельбицька (уроджена — Стрельбицька; нар. 06 листопада 1905, Одеса, Всеросійської імперії — 03 березня 1980, Київ) — українська вчена в галузі будівельної механіки родом з Одеси. Доктор технічних наук (1959), професор (1969). Заслужений діяч науки УРСР (1966). Закінчила Київський інженерно-будівельний інститут (1932). Від 1933 працювала в Інституті механіки АН УРСР (Київ): 1968—70 — завідувач відділу пластичних деформацій у конструкціях, 1970—72 — завідувач лабораторії відділу статистичної міцності, 1975—80 — консультант відділу будівельної механіки тонкостінних конструкцій. Водночас 1934—41 викладала на кафедрі будівельної механіки Київського інженерно-будівельного інституту. Розробила оригінальні методи розрахунку пружно-пластичних і граничних станів стрижневих систем, а також пластин та оболонок.[1] Праці з питань розрахунку металевих конструкцій при пластичних деформаціях, теоретичного та експериментального дослідження тонкостінних стрижнів і рам за межею пружності. РодовідУкраїнське прізвище «Стрельбицька» походить із села Стрільбичі Львівської області. Вперше воно згадане в 1243 році, ще за князівських часів Галицько-Волинської держави (королівства Русь). Данило з Кульчиць, ловчий у руського князя Лева (Льва Даниловича).[2].[джерело?] Батько Олександри Іванівни Іоанн Стрельбицький — духовний письменник, приходився племінником Архієпископу Волинському та Житомирському Модесту Стрільбицькому. Праці
Примітки
Література і джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia