Стренгфорд-Лох
Стренгфорд-Лох (англ. Strangford Lough, іноді Strangford Loch) — велике морське озеро в графстві Даун Північної Ірландії. Озеро відокремлене від Ірландського моря півостровом Ардс. 15 березня 1995 року в затоці (виловивши устриць) виявили водорості саргасси, відомі своїм агресивним поширенням[1][2]. Озеро є великим пунктом призначення міграції багатьох морських та болотних птахів. До тих, що часто зустрічаються в озері тварин відносять звичайного тюленя, гігантську акулу і чорну казарку, причому на озері зимують три чверті всієї популяції одного з видів чорних казарок (Pale Bellied Brent Geese)[3]. С 2007 року в затоці розташовується перша в світі станція SeaGen, що використовує для виробництва електрики силу припливу. Станція розташована переважно під водою і її турбіни крутяться повільно, тому вона не представляє загрози для дикої природи[4][5][6]. У затоці регулярно виявляються археологічні знахідки — рибні пастки, припливні млини тощо[7]. Між Портаферрі та Стренгфордом через затоку протягом 4 століть існувало поромне сполучення[8]. Поромний шлях в 0,6 морських миль займає 8 хвилин, альтернативний по суші — 75 кілометрів та півтори години[9]. Нове судно за £ 2.7 мільйонів, MV Portaferry II, було побудовано на McTay Marine Мерсисайда, і вийшло на маршрут 18 грудня 2001 року, залишивши раніше судну, MV Strangford (побудованому у Корку на Verlome Shipyard і запущеному 6 вересня 1969 року), допоміжну роль[8]. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia