Стрижів (Грубешівський повіт)

Стрижів
Країна	Польща
Воєводство	Люблінське воєводство
Повіт	Грубешівський повіт
Гміна	Городло
Перша згадка	1376
Водойма	Західний Буг
Населення	1369 осіб (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 84
Поштовий індекс	22-525
Автомобільний код	LHR
SIMC	0888988
GeoNames	757956
OSM	↑2690020 ·R (Ґміна Городло)
	Стрижів Стрижів (Польща)
	Стрижів Стрижів (Люблінське воєводство)

Стрижів^[2] (пол. Strzyżów) — село в Польщі, в історичній Холмщині, у гміні Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства, на березі річки Буг і безпосередньо на кордоні з Україною. Населення — 1369 осіб (2011^[1]).

Історія

Археологічними розкопками знайдено рештки поселення IX ст. до н. е. Також знайдено конічний земляний вал — рештки сторожової вежі XII—XIII ст.

Перша письмова згадка походить з грамоти 1376 року, коли князь Юрій Холмський подарував село церкві пресвятої Богоматері у Холмі^[3].

Однак король Казимир Ягелончик не зважив на це і в 1462 році віддав Стрижів Яну Лазнєвському. 1531 року вперше згадується православна церква в селі^[2]. У першій половині XVIII ст. власником був уже волковиський староста Антон Поцей. Село у посаг отримала його донька Людвіка Гонората, від 1740 року одружена зі Станіславом Любомирським, воєводою брацлавським, а пізніше — київським.

У 1762—1786 роках тут збудований мурований двоповерховий палац, який зберігся до нинішнього дня. Після пожежі перебудований родиною Ожаровських у 1836 році у пізньобароковому стилі. На обох боках палацу є павільйони, західний служив палацовою каплицею, а східний — зерносховищем. Після закінчення Другої світової війни палац був казармою прикордонних військ. З початку 60-х років і дотепер в палаці знаходиться управління цукрозаводу.

З 1507 року походить перша згадка про стрижівську церкву. Наступні дерев'яні церкви на місці попередніх збудовано в 1724 і 1817 роках. Остання церква Різдва Пресвятої Діви Марії в 1875 році перейменована на православну після ліквідації царем греко-католицької Холмської єпархії. В 1851—1858 роках була парафіяльна греко-католицька школа.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою^[4].

В 1896 році Едвард Хжановський з Морочина купив стрижівський маєток з гуральнею у Скаржинських. З його ініціативи в 1899 році збудований цукрозавод, який у тридцятих роках викупив маєток для розміщення дирекції та житла для фахівців.

У 1921 році село входило до складу гміни Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки^[5]. Перепис 1921 року в селі налічив 921 мешканця, з них 687 українців і 68 євреїв, натомість при цукрозаводі було 173 мешканці, з них 43 українці і 6 євреїв.

Незабаром після радянського вторгнення наявна церква (з 1817 р.) також почала використовуватися як римо-католицький костел парохії Городло. Після депортації українців православного віросповідання місцева католицька громада забрала в 1946 році храм на постійно. 10 лютого 1947 єпископ Люблінський Стефан Вишинський призначив у Стрижові парафію Різдва Пресвятої Діви Марії з підпорядкуванням деканату Грубешув-Північ. Це дерев'яна будівля, зрубної конструкції, однонавна, шальована, зі склепінням випуклим зсередини.

21-25 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 9 українців^[6]. У селі залишилося 1134 поляків^[6].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.