Стінна ящірка іспанська
Стінна ящірка іспанська[1] (Podarcis hispanicus) — вид ящірок родини справжніх ящірок (Lacertidae). Один із 28 видів роду[2]. Ендемік Іспанії. Мешканець середземноморських гірських і прилеглих рівнинних ландшафтів. Вид перебуває під охороною Бернської конвенції[3]. Описано 3 підвиди[4]. Опис Одна з найменших стінних ящірок, із струнким тілом до 20 см завдовжки (L. + L.cd.). Довжина тіла від кінчика морди до клоаки (L.) до 5—6 см (зазвичай до 5 см). Хвіст (L.cd.) вдвічі перевищує довжину тулуба з головою. Самці більші за самиць. Голова висока, пірамідальна. Характерною особливістю забарвлення стінної ящірки іспанської є відсутність зелених кольорів на спині й відсутність синіх зовнішніх черевних лусок. Хребцева смуга часто роздвоєна (особливо спереду), а спинно-бокові смуги продовжуються на голову. Поширення Ендемік Іспанії. Вид поширений лише на південному сході Іспанії. Особливості біологіїЕвритопний вид. Населяє різноманітні відкриті середземноморські ландшафти, від рівня моря до середньогір'їв, віддаючи перевагу добре освітленим, помірно сухим ділянкам з низькою рослинністю. Не уникає сільськогосподарських угідь та околиць населених пунктів, де трапляється в садах і виноградниках. У межах ареалу є досить звичайним видом. Ящірки активні з лютого по листопад. Стінна ящірка іспанська належить до яйцекладних плазунів. В період розмноження самці ревно охороняють свої індивідуальні ділянки, оглядаючи їх із високих предметів. Парування відбувається в березні. Самиці в липні відкладають 2—5 яєць. Живиться різноманітними безхребетними. ОхоронаСтан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження охоронних заходів. Тому, стінна ящірка іспанська занесена до Додатку ІІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає охороні)[3]. СистематикаОдин із 28 видів роду стінних ящірок (Podarcis)[2]. Нещодавно проведені молекулярно-морфологічні дослідження стінної ящірки іспанської призвели до поділу виду Podarcis hispanicus complex на кілька самостійних видів, які еволюційно виокремились у різний історичний час. Виходячи з морфології, перший вид, який відокремився від комплексу, належав Podarcis bocagei, у тому числі її підвиду P. b. carbonelli. Генетичні дані показали, що самостійним слід вважати також Podarcis carbonelli. Подальші дослідження призвели до виділення 5 додаткових видів, у результаті в межах комплексу було описано всього 7 нових видів, у тому числі Podarcis liolepis, Podarcis guadarramae, Podarcis virescens та Podarcis vaucheri. Крім того, в окремих районах Іспанії поширена стінна ящірка мурова (Podarcis muralis), яка також могла еволюційно впливати на комплекс[5]. На одній території можуть траплятись представники 2—3 видів комплексу. Тому видова ідентифікація в межах комплексу в польових умовах залишається складною справою. Адже як самиць, так і молодих особин часто важко, якщо не неможливо, розрізнити. Тому герпетологи зосереджують свою увагу на дорослих самцях. Більшість індивідів демонструють високі показники контрастності забарвлення й кольорових візерунків протягом весни та на початку літа, тоді, як восени і взимку самці й самиці можуть виглядати блідими або навіть бути однорідного кольору, що може дуже ускладнювати їх видову ідентифікацію[5]. Станом на 2024 рік описано 3 підвиди ящірки стінної іспанської[4]:
Примітки
Література
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia
