Суботіна Валерія Андріївна

Валерія Суботіна Валерія Андріївна Суботіна
Майор
Загальна інформація
Народження	20 липня 1988(1988-07-20) (36 років) Маріуполь
Національність	українка
Alma Mater	Маріупольський державний університет
Ступінь	кандидат наук із соціальних комунікацій
Псевдо	«Нава»
Військова служба
Роки служби	2015—2020, 2022, 2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ССО України
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Суботіна Валерія Андріївна у Вікісховищі

Валерія Андріївна Суботіна, до шлюбу Карпиленко, позивний «Нава» (нар. Маріуполь) — українська журналістка, викладачка, поетеса, військовослужбовиця, майор Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни. Кандидат наук із соціальних комунікацій (2014).

Валерія Суботіна народилася в місті Маріуполі на Донеччині.

Закінчила Маріупольський державний університет. Працювала журналісткою місцевого телеканалу «ТВ-7» та викладачкою журналістики і PR Маріупольського державного університету. У 2014 році з початком російсько-української війни вела авторський проєкт «Маріуполь — місто миру».

Служила в пресслужбах полку «Азов» (2015—2016) та Донецького прикордонного загону (2017—2020), де познайомилася з Андрієм Суботіним. За станом здоров'я звільнилася зі служби.

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну мобілізована до полку «Азов». 5 травня 2022 року за два дні до загибелі Андрія пара одружилася на оточеній окупантами «Азовсталі» в Маріуполі. Дві обручки з фольги Андрій виготовив самостійно^[1]. 12 травня того ж року трагічну історію їхнього кохання на своєму ютуб-каналі опублікував Дмитро Козацький^[2].

17 травня 2022 року потрапила в російський полон, з якого була звільнена за обміном 10 квітня 2023 року.

У 2023 році після повернення з російського полону — радниця Командувача ССО ЗСУ генерал-майора Віктора Хоренка з питань комунікацій.

• «Квіти і зброя» — поетична збірка (2021; перевидана 2023)
• «Азовсталь. Сталева пресслужба» (2024, Харків, «Фоліо», Серія «Воєнні щоденники»)
• «Полон» — мемуари про перебування у російському полоні (2024)

• нагрудний знак «За мужність в охороні державного кордону»
• відзнака Командувача ООС «За звитягу та вірність»
• медаль «За військову службу Україні» (17 травня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3].

• Федченко, А. «Росіяни питали, що означає „Нава“ — я відповіла, що для них нічого хорошого». Валерія Суботіна — про полон, «Азовсталь», рідний Маріуполь, вбитого чоловіка і перемогу // Новинарня.
• Калюжна, К. «Тепер житиму за двох». Історія кохання Валерії та Андрія, які одружилися в бункері на «Азовсталі» // УП. Життя. — 2023. — 19 травня.
• Котубей, О. «Квіти і зброя». Історія звільненої захисниці Азовсталі, поетки й пресофіцерки Валерії «Нави» Карпиленко // Суспільне Культура. — 2023. — 11 квітня.
• Мішаглі, О. Валерія Карпиленко «Нава» вдома! Історія маріупольської поетеси, яка вийшла заміж на Азовсталі й втратила чоловіка // Вікна новини. — 2023. — 10 квітня.
• Мірер, П. Обличчя «Азовсталі». Історії захисників Маріуполя // Суспільне Новини. — 2022. — 18 травня.

Зовнішні відеофайли
	Трагічна історія кохання на Азовсталі на YouTube // Dmytro Kozatskyi. — 2022. — 12 травня.

• Карпиленко Валерія Андріївна // Науковці України.
• У Києві відбулася творча зустріч із захисницею Маріуполя Валерією Суботіною // Укрінформ. — 2023. — 13 травня.
• «Мене знайшли у горі мертвих тіл». Як Валерія Суботіна вижила на «Азовсталі» і в полоні

Суботіна Валерія Андріївна у соціальних мережах
	Суботіна Валерія Андріївна на сайті Facebook
	Суботіна Валерія Андріївна на сайті Twitter
	Суботіна Валерія Андріївна на сайті Instagram

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.