Суботін Андрій Валерійович

Андрій Суботін
Андрій Валерійович Суботін
Андрій Суботін; Андрій Валерійович Суботін
Капітан юстиції (посмертно)
Загальна інформація
Народження	19 липня 1987 (38 років); Толбузино, Магдагачинський район, Амурська область, Росія
Смерть	7 травня 2022 ; Маріуполь, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Прикордонна служба
Формування	Донецький прикордонний загін
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Суботін Андрій Валерійович у Вікісховищі

Андрі́й Вале́рійович Субо́тін (с. Толбузино, Амурська область — 7 травня 2022, м. Маріуполь, Донецька область) — український правник (капітан юстиції)(посмертно), прикордонник Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни. Герой України (2024, посмертно). Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).

Життєпис

Андрій Суботін народився в селі Толбузиному в сім'ї прикордонника.

Мав три вищих освіти. Працював юристом на Київщині.

У 2019 році приєднався до лав Донецького прикордонного загону (м. Маріуполь), де був призначений на посаду юриста. Під час служби познайомився з Валерією Карпиленко («Нава»).

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну тримав оборону Маріуполя. 26 березня 2022 року зазнав поранень стегна й руки, тоді він потрапив до шпиталю «Азовсталі». 5 травня 2022 року одружився з Валерією; дві обручки з фольги він виготовив самостійно. Згодом Андрій повернувся на позиції, де загинув 7 травня 2022 року внаслідок завданих йому поранень, несумісних із життям, під час обстрілу з гранатомета і стрілецької зброї. 12 травня 2022 року трагічну історію пари на своєму ютуб-каналі опублікував Дмитро Козацький^[1].

Залишилися батьки та дружина.

Нагороди

звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові^[2];
орден «За мужність» III ступеня (15 червня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[3].