Суслін Віктор Євсейович

Суслін Віктор Євсейович
Суслін Віктор Євсейович
Основна інформація
Дата народження	13 червня 1942
Місце народження	Міас, Челябінська область, РРФСР, СРСР
Дата смерті	10 липня 2012 (70 років)
Місце смерті	Гамбург, Німеччина
Причина смерті	злоякісна пухлина
Громадянство	СРСР; Німеччина
Професії	композитор
Освіта	Російська академія музики імені Гнесіних і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Інструменти	фортепіано
Жанри	класична музика
Колективи	Хрєнніківська сімка
Заклад	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
У шлюбі з	Julia Suslind
	Файли у Вікісховищі

Віктор Суслін в 1989, Фрайбург, Німеччина (фото Д.Смирнова)

Віктор Євсейович Суслін (13 червня 1942 Міас, Урал, СРСР — 10 липня 2012, Гамбург, Німеччина) — російський композитор, з 1981 мешкав у Німеччині.

Біографія

Навчався грі на фортепіано з 4 років, тоді ж почав компонувати музику.

У 1950–1961 вчився в Харківській середній спеціальній музичній школі.

У 1961–1962 навчався в Харківській консерваторії по композиції у Дмитра Клебанова.

Закінчив Московський музично-педагогічний інститут імені Гнесіних у 1966 по класу композиції Миколи Пейко і по класу фортепіано Анатолія Ведерникова^[ru].

З 1966 по 1980 працював редактором у видавництві «Музика».

Суслін — автор творів у симфонічних та камерних жанрах. Він був одним з перших радянських композиторів, котрі почали працювати з консонантними тризвучнимі структурами, з алеаторичною стохастикою, з інтуїтивною імпровізаційністю. Ряд творів Сусліна написаний для ансамблю ударних інструментів Марка Пекарського. У середині 1970-х років разом з Софією Губайдуліної та В'ячеславом Артемовим Суслін грав імпровізації в ансамблі Астрея.

В 1979 на VI з'їзді композиторів у доповіді Тихона Хреннікова його музика зазнала жорсткої критики, і Суслін потрапив у так звану «хренніківську сімку» — «чорний список» 7 радянських композиторів. Це послужило одним із поштовхів до еміграції.

Переїхавши в Гамбург у 1981 Суслін продовжив свою композиторську діяльність, паралельно працюючи у видавництві «Ганс Сікорські» (Internationale Musikverlage Hans Sikorski). 2007 року очолив Музичне видавництво М. П. Бєляєва^[de].

Друга дружина — піаністка Юлія Сусліна (н. 1937), син від другого шлюбу — контрабасист Олександр Суслін (н. 1971).

Помер від раку.

Твори

Музика для дітей для фортепіано (1961)
Скрипкова соната (1962)
Струнний квартет (1963)
Японські пісні для баритона та фортепіано (1964)
П'ять п'єс для фортепіано (1965)
Поема для оркестру (1966)
Фортепіанний концерт (1966)
Фортепіанна соната (1968)
Скрипковий концерт (1969)
Sinfonia piccoloдля оркестру (1970)
Тріо-Соната для флейти, гітари та віолончелі (1971)
Три хору на тексти Данила Хармса (1972)
Patienceдля двох фортепіано (1974)
Mitternachtsmusikдля скрипки, клавесина та контрабаса (1977)
Poco a poco II (Соната для органу № 1, 1978)
Terrariumдля ансамблю ударних (1978)
Leb' wohlдля оркестру (1982)
In My End is My Beginning (Соната для органу № 2, 1983)
Chanson contre raison (Соната для соло віолончелі, 1984)
Lamentoдля органа (1989)
Crossing Beyondдля скрипки, альта, віолончелі та контрабаса (1990
Le deuil blanc (White Mourning) для флейти, гітари, віолончелі та ударних (1994)
Cello Concerto (1996)
Two pieces por piano (1996)
Hommage à «Hortus» by a musicusдля ансамблю інструментів епохи Відродження (1996)
Morgendämmerungsmusikдля контрабаса (1997)
Madrigalfor two cellos (1998)
Ton Hдля віолончелі та фортепіано (2001)
Ragaдля контрабаса та органу (2006)

Альбоми

Astreja — Sofia Gubaidulina, V. Suslin, V. Artyomov (1994)
Astreja, Music from Davos — Sofia Gubaidulina, V. Ponomareva, V. Suslin (1992)
Gidon Kremer Live at the 1995 Lockenhaus Festival
Gubaidulina/Suslin — The Art of Vladimir Tonkha (2001)
Земля Санникова (DVD-NTSC, 2005)

Бібліографія

Kholopova, Valentina:Viktor Suslin, The Revelation…Article, in: Music From the Former USSR. Issue 2. Moscow: Composer, 1996, pp. 255-303 (in Russian); also in «Ex oriente… I» Ten Composers from the former USSR. Viktor Suslin, Dmitri Smirnov, Arvo Pärt, Yury Kasparov, Galina Ustvolskaya, Nikolai Sidelnikov, Elena Firsova Vladimir Martynov, Andrei Eshpai, Boris Chaikovsky. Edited by Valeria Tsenova (studia slavica musicologica, Bd. 25), Verlag Ernst Kuhn — Berlin. ISBN 3-928864-84-X pp. 207-266 (по-англійськи)