Сухотеріна Любов Іванівна
Любов Іванівна Сухотеріна (нар. 10 липня 1953, Одеса) — історик, доктор історичних наук, професор, дослідниця історії становлення і розвитку технічних наук в Україні у 1920-1930-тих роках. ЖиттєписЛ. І. Сухотеріна народилася 10 липня 1953 року в Одесі. Середню освіту здобула в одеській загальноосвітній середній школі № 43. В 1971–1977 роках навчалася на історичному факультеті Одеського державного університету ім.І. І. Мечникова. Під керівництвом відомого історика і політолога С. Й. Аппатова захистила дипломну роботу «Критика буржуазних концепцій проблеми другого фронту у роки другої світової війни». Отримала кваліфікацію викладача історії і суспільствознавства. В 1977–1984 роках працювала викладачем кафедри історії КПРС, політекономії і наукового комунізму Одеського медичного інституту ім. М. І. Пирогова. Протягом 1981–1982 років навчалася у цільовій аспірантурі при кафедрі історії КПРС Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Науковим керівником був доктор історичних наук, професор Терещенко Г. І. У січні 1984 року захистила дисертацію «Діяльність КПРС по підготовці кваліфікованих робітничих кадрів. 1969–1975 рр.(На матеріалах середніх профтехучилищ України)» і здобула науковий ступінь кандидата історичних наук. Офіційними опонентами були доктор історичних наук, професор С. М. Клапчук та кандидат історичних наук, доцент В. В. Козлєнко. В 1989 році присвоєно вчене звання доцента. В 1997–1999 роках навчалася в докторантурі при кафедрі історії та етнографії України Одеського політехнічного університету. В 2005 році захистила дисертацію «Становлення і розвиток технічної науки в Україні у 20-30-ті роки ХХ ст. в загально історичному контексті» в спеціалізованій вченій раді в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імены Г. М. Доброва Національної Академії наук України і здобула науковий ступінь доктора історичних наук. Науковим консультантом був доктор фізико-математичних наук Храмов Ю. О., офіційними опонентами — доктор історичних наук, професор Бесов Л. М., доктор технічних наук, професор Гріффен Л. О., доктор технічних наук, академік НАН України Кислий П. С. В 2008 році присвоєно вчене звання професора. У листопаді 2007 року обрана академіком Академії наук вищої школи України. З вересня 1984 року працює в Одеському політехнічному інституті — Одеському національному політехнічному університеті — Національному університеті "Одеська політехніка". Пройшла шлях від старшого викладача до завідувача кафедри політології. З 2022 року - професор кафедри філософії, історії і політології. Наукова діяльністьДо кола наукових інтересів належать питання історії науки і техніки в Україні, проблеми становлення наукових шкіл. В дисертаційній роботі «Становлення і розвиток технічної науки в Україні у 20-30-ті роки ХХ ст. в загально історичному контексті» вперше здійснила спробу цілісного дослідження історії становлення і розвитку технічних наук в Україні у 1920-1930-тих роках на основі численних архівних матеріалів та опублікованих документів. Вперше було визначено ступінь наукової розробки проблеми історії становлення та розвитку технічних наук в Україні у 20-30-их роках минулого століття. Проаналізовані соціально-економічні умови в яких формувалася українська технічна наука, дана оцінка державній політиці в 1920-1930-их роках щодо створення відповідних умов для творчої праці українських вчених — представників технічних наук. Простежено процес формування низки наукових шкіл в галузі технічних наук (К. К. Симінського та С. В. Серенсена, О. М. Динника, Є. О. Патона, Г. Ф. Проскури, М. М. Федорова, Л. В. Шубнікова). Є автором понад 90 опублікованих робіт, серед яких монографія «Внесок вчених в розвиток технічних наук в Україні в 30-х роках ХХ ст.» (1999 р.), навчальний посібник «Основи політології» (2008 р.). Входить до складу Спеціалізованої вченої ради Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України. Деякі праці
Література
Посилення |
Portal di Ensiklopedia Dunia