Сьомаки (Жмеринський район)
Сьомаки́ — село в Україні, у Жмеринській міській громаді Жмеринського району Вінницької області. Географія та кліматСело протікає річка Без назви, права притока Рову.Розташоване в низинній місцевості попід річку Рів, за три кілометри від станції Жмеринка.Поряд з селом проходить Могилів-Подільська траса, з нею з'єднується Браїлівська асфальтована дорога, щоб попасти у село, потрібно іти пішки від одного до півтора кілометра. Частина Сьомаків лежить над річкою і ставом ліворуч них. Завдяки лісам, долинам і річці клімат здоровий і благодатно впливає на здоров'я людей.
НазваІснує декілька версій походження та стародавніх варіантів назви села.По одній з версій село спочатку мало назву «Сьомакове». Юхим Сіцінський в книзі «Труды Подольского Епархиального исторически статистического комитета» пише про назву села: «Название, семья поселилась, где было 7 сынов — семаки." Місцеві жителі мають свою версію походження назви села. Нібито насправді у першого поселенця колись було сім синів і вони називалися Якимами на російські мові «Акимы», а звідси і похідна назви села Сем Акимов — Сьомаки. У повісті письменника Ю.Нагібіна "Когда погас фейерверк" назва фольварка, який належав Фон Мекк звучить як Сіамаки.[1]
Історія села СьомакиГеографічне положення с. Семакове, супроти давньої осади Рів, та Демидовці (Виперсовичі) лежить на лівобічному доплаві р. Рів, дають підстави вважати їх існуючими в XIV ст.}} — так пише краєзнавець Отамановський В. Д. в книзі «Вінниця XIV—XVII ст.».
Пише той же автор в згаданій книзі (ст. 73). Людність Побужжя займалась хліборобством, скотарством, сіяли пшеницю, просо, жито. Допоміжні галузі: ловництво і бортництво. Поселенці вели патріархальний родовий устрій, який став переходити до територіальної громади з індивідуальним господарюванням і поширенням приватної власності. Сільська громада мала невеликі земельні володіння в індивідуальному користуванні у вигляді хуторів. Спільними були «толока», вигін, сінокоси. Рибальство було одним із найдавніших промислів. Юхим Сіцінський пише "Село принадлежало графу Потоцкому, он его продал Карлу Фон-Мекку, а потом князю Горчакову, а тот — помещице Екатерине Юрьевной Ралли. Покровский храм, построенньїй в 1763 году на месте сгоревшей церкви. Первая церковь была построена в виде корабля. Наиболее выдающимся священником был Лука Холтинский с 1871 по 1887 годы. Школа открыта в 1895 году».
Наш часСело розташоване поблизу Браїлівського цукрового заводу. В період цукроваріння на сезонних роботах тут працюють сьомацькі жителі, дехто на постійній роботі в заводі. Сьомацьке відділення Браїлівського радгоспу є основним виробничим підрозділом. Тут постійно вирощують цукрові буряки, садять висадки і збирають бурякове насіння, зернові культури. Польова сівозміна приносить значно кращі врожаї, чим їх мають сусіди з Рову, Біликовець та Куриловець.Браїлівський цукровий завод, Браїлівська селищна рада суттєво впливають на благоустрій і забудову заводського поселення, забезпечення роботою жителів і розв'язання інших соціальних питань. Село Сьомаки належить по територіальному підпорядкуванню до Браїлівської селищної ради. До 1994 року тут працював дитячий садок з добротними приміщеннями та сформованим педагогічним колективом. Місцеві жителі мали постійну роботу на тваринницькому комплексі. На 2002 рік комплекс не працює. Не забезпечують роботу в повному обсязі і культосвітні установи села. Так склалось, що військовий лікар Микола Олексійович Миронюк після звільнення в запас Приїхав на постійне місце проживання у с. Сьомаки. Тут, допомагаючи лікувати хворих людей, здобув їх прихильність і визнання. Його називають народним цілителем. Він не тільки встановлює діагноз, а й сам готує гомеопатичні лікарські препарати, допомагає хворим виводити пісок з нирок і жовчовивідних протоків та лікує інші хвороби. Не втрачає зв'язку з рідним селом начальник Вінницького будівельного управління № 5 Валерій Миколайович Белень, при нагоді сприяє школі й селу. 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Жмеринської міської громади[2]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Жмеринського району, село увійшло до складу новоутвореного Жмеринського району[3]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Відомі людиЗ Браїловом і Сьомаками пов'язані місця перебування Петра Ілліча Чайковського, який перебував тут на запрошення власниці села Н.Фон Мекк.Природа давала йому наснагу для творчості. Петро Ілліч називав незрівняннями Браїлів і затишні Сьомаки. Тут він написав шість дуетів: — «Вечер» (на слова Т Г. Шевченка), «Шотландская балада» (на слова О. К. Толстого), «Сльозы» (на слова Ф. І. Тютчева), «В огороде возле броду» (на слова Т. Г. Шевченка), «Минула страсть» (на слова О. К. Толстого), «Рассвет» (на слова І. 3. Сурикова). У Сьомаках завершив роботу над оперою «Орлеанская дева» (27. 09.1879), написав три п'єси для скрипки з фортепіано: «Раздумье», «Скерцо», «Мелодия», романси: «Средь шумного бала», «То было раннею весной», «Серенада Донжуана». П. І. Чайковський, згадуючи Сьомаки і Браїлів, говорив: «Какой прелестный Браилов и Семаки, и какой ненавистный Петербург…» У селі 20 травня 1937 року народився український поет, перекладач Микола Тимофійович Кабалюк. Примітки
Джерела
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
