Сєров Анатолій Костянтинович

Анатолій Костянтинович Сєров
рос. Анатолий Константинович Серов
Прізвисько	Родріго Матео
Народження	7 (20) березня 1910(1910-03-20) Воронцовка
Смерть	11 травня 1939(1939-05-11) (29 років) Рибновський районd, Рязанська область, РРФСР, СРСР  авіакатастрофа
Поховання	Москва
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Винищувальна авіація
Освіта	Оренбурзьке вище військове авіаційне училище пілотівd (17 грудня 1931) і Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського
Роки служби	1929–1939
Партія	КПРС
Звання	Комбриг авіації
Війни / битви	Громадянська війна в Іспанії
Нагороди
Сєров Анатолій Костянтинович у Вікісховищі

Анато́лій Костянти́нович Сєро́в (рос. Анатолий Константинович Серов; 7 (20) березня 1910(19100320) — 11 травня 1939) — радянський військовий льотчик-винищувач. Герой Радянського Союзу (1938). Перший чоловік радянської акторки Валентини Сєрової.

Народився 7(20) березня 1910 року в селищі Воронцовка, нині Свердловської області, Російська Федерація в родині робітника. Росіянин. З 1918 року мешкав у місті Богословську, де 1923 року закінчив школу 1-го ступеня. 1925 року закінчив Тур'їнську семирічку, а наступного — школу ФЗУ при Надеждинському металургічному заводі. Того ж року почав працювати на заводі помічником сталевара мартенівського цеху.

До лав РСЧА призваний у 1929 році. Закінчив Вольську військову теоретичну школу льотчиків у 1930 році й Оренбурзьку військову школу льотчиків і летнабів у 1931 році. Член ВКП(б) з 1931 року. Служив старшим пілотом, командиром авіаланки у Ленінградському ВО. У 1934 році переведений на посаду командира авіаланки 26-ї ескадрильї ВПС Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії.

З 1935 року навчався на заочному відділенні Військово-повітряної академії імені Жуковського, з 1936 року — на льотно-випробувальній роботі в НДІ ВПС РСЧА, командир випробувального авіазагону.

З 16 червня 1937 по 21 січня 1938 року під ім'ям Родріго Матео брав участь у Громадянській війні в Іспанії, де командував авіаційним загоном і ескадрильєю. На винищувачі І-15 налітав 240 літако-годин, у 38 повітряних боях особисто збив 8 літаків супротивника, з них 1 — вночі.

Після повернення у СРСР старший лейтенант А. К. Сєров отримав позачергове військове звання «полковник». З травня 1938 року — начальник Головної льотної інспекції ПВС РСЧА. У 1939 році пройшов Курси удосконалення командного складу (КУКС) при Академії Генерального штабу СРСР.

11 травня 1939 року під час виконання тренувального польоту разом з Героєм Радянського Союзу майором Осипенко П. Д. загинув в авіаційній катастрофі поблизу села Високе. Урна з прахом встановлена у Кремлівській стіні на Червоній площі в Москві.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 березня 1938 року старшому лейтенантові Сєрову Анатолію Костянтиновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням Почесної Грамоти ПВР СРСР і ордена Леніна.

Також був нагороджений двома орденами Червоного Прапора і медаллю «XX років РСЧА».

7 червня 1939 року місто Надєждинськ Свердловської області було перейменоване у Сєров, у місті встановлено його погруддя.

На місті загибелі в селі Високе Рибновського району Рязанської області встановлено пам'ятник.

Ім'ям Анатолія Сєрова названо: вулиці в містах Архангельськ, Карпінськ, Мінськ, Єкатеринбург; металургійний комбінат (колишній Надеждинський); Батайська авіаційна школа; технічне училище № 54 у м. Сєров.