Сільвія Крістель почала кар'єру як модель. У 1973 році завоювала титул «Міс телебачення Європи», тоді ж знялася в голландському фільмі «Оголена за парканом» (нід.Naakt over de schutting). Трохи пізніше французький фотограф та режисер Жуст Жакен запропонував їй головну роль у першій своїй кінокартині «Еммануель» (1974) за однойменним романом Еммануель Арсан. Фільм справив фурор у всьому світі. Про Еммануель зняті 6 офіційних фільмів за участю Крістель і безліч вільних «однойменних» продовжень, попри перерив логічного ланцюжка в кінці трилогії.[9][10]
У 1979 році Сільвія Крістель знялася у двох голлівудських картинах: «Аеропорт 79» та «Оголююча бомба». Серед інших відомих кіноробіт акторки — фільми «Коханець леді Чаттерлей» (1981), «Приватні уроки» (1981), «Мата Харі» (1985).
Фото 1973 року
Крістель зустрічалась з бельгійським дитячим письменником Гюго Клаусом, у 1975 році народила сина Артура. Шестирічним влаштувала його на навчання в Голландію і відвідувала вихідними, завантажена зніманням серії «Еммануель».[11][12]
Довгий час зустрічалась з британським актором Ієном Макшейном, з яким познайомилася на зніманнях «П'ятого мушкетера» в 1979.
Згодом одружилася з режисером Філіпом Бло, знялася в трьох його фільмах, провальних у прокаті. Бло фактично пустив на вітер всі заощадження Крістель, — нерухомість і коштовності пішли на оплату його боргів.
Крістель захоплювалася живописом, який для неї завжди був великою втіхою. Останні роки заробляла, продаючи свої картини та беручи участь у різних телевізійних передачах. Довгі роки намагалася налагодити стосунки з сином Артуром, який після трьох незначних кіноролей працював у кавовому магазині Маріанни, молодшої сестри Сильвії.
У 2006 році написала автобіографію «Оголена» (нід.Naakt). У книзі Іен Макшейн фігурує під ім'ям Бен, а Філіп Бло — під псевдонімом Крістоф.
Через хронічне куріння сигарет без фільтра з 11 років довгі роки хворіла на рак гортані, метастази виявили в печінці. У червні 2012 року, після чергового курсу хімієтерапії, акторка перенесла інсульт.[14]
Померла уві сні в ніч з 17 на 18 жовтня 2012 року в рідному місті Утрехті[15].
Сильвія Крістель: Оголена. Історія Емманюель. (фр.Sylvia Kristel. NUE) Переклад з французької Д. Савосина. М: Текст, 2009, Серія «Колекція», ISBN 978-5-7516-0791-3
.jpg)
