Сімо́н Адінгра́ (фр. Simon Adingra ; 1 січня 2002 , Ямусукро ) — івуарійський футболіст , вінгер англійського клубу «Сандерленд» і збірної Кот-д'Івуару .
Клубна кар'єра
«Норшелланн»
Почав займатися футболом у ганській академії «Право на мрію».[ 2] [ 3] В січні 2020 року підписав контракт з клубом данської Суперліги «Норшелланном» .[ 4] 18 квітня 2021 року дебютував за «Норшелланн», вийшовши на заміну Івану Месику в матчі Суперліги проти «Копенгагена» , і відзначився першим голом за клуб.[ 5] Всього в сезоні 2020–21 зіграв за «Норшеланн» 7 матчів, забив 2 голи. Наступного сезону 2021–22 забив 10 голів і віддав 4 результативні передачі у 33 матчах за данський клуб (в чемпіонаті та кубку).[ 2]
«Брайтон енд Гоув Альбіон»
24 червня 2022 року перейшов у клуб англійської Прем'єр-ліги «Брайтон енд Гоув Альбіон» , уклавши 4-річний контракт.[ 6] [ 7] Сумма трансферу становила 6,9 млн фунтів стерлінгів . 4 липня відправився на правах оренди в бельгійський клуб «Юніон» до кінця сезону 2022–23 .[ 8]
23 липня 2022 року дебютував за «Юніон» в матчі Ліги Жупіле проти «Сінт-Трейдена» і відзначився першим голом за команду. 2 серпня дебютував в Лізі чемпіонів УЄФА , вийшовши в стартовому складі матчу третього кваліфікаційного раунду проти клубу «Рейнджерс» . Всього в сезоні 2022–23 провів за бельгійський клуб 51 матч в усіх турнірах, забив 15 голів і віддав 15 результативних передач.[ 2]
Розпочав сезон в «Брайтон енд Гоув Альбіон», в основному складі якого дебютував 12 серпня 2023 року, вийшовши на заміну Соллі Марчу в матчі Прем'єр-ліги проти «Лутон Тауна» і забивши свій перший гол за клуб.[ 9] [ 10] 16 вересня в матчі проти «Манчестер Юнайтед» віддав свою першу гольову передачу в Прем'єр-лізі.[ 11] [ 12] 21 вересня дебютував в Лізі Європи УЄФА , вийшовши на заміну Каору Мітомі в матчі групового етапу проти афінського АЕКа .[ 13] 9 листопада відзначився першим голом в Лізі Європи у воротах «Аякса» .[ 14] [ 15] 12 листопада забив м'яч у ворота «Шеффілд Юнайтед» , який був номінований на звання найкращого голу місяця Прем'єр-ліги (за листопад 2023 року).[ 16] В грудні 2023 року зазнав травми підколінного сухожилля, через яку змушений був пропустити близько чотирьох тижнів[ 17] .
18 лютого 2024 року в матчі проти «Шеффілд Юнайтед» відзначився своїм першим дублем в Прем'єр-лізі.[ 18]
«Сандерленд»
10 липня 2025 року перейшов у «Сандерленд» [ 19] , підписавши п'ятирічний контракт[ 20] . Сума трансферу становила 21 млн євро, а ще 3 млн євро передбачені у вигляді бонусів[ 21] [ 22] .
Кар'єра в збірній
В березні 2023 року вперше викликаний до збірної Кот-д'Івуару головним тренером Жаном-Луї Гассе для участі в матчах відбіркового турніру до Кубка африканських націй 2023 проти збірної Коморських островів .[ 23] 17 червня дебютував за збірну, вийшовши на заміну Ідріссі Думбії в матчі відбіркового турніру до Кубка африканських націй 2023 проти Замбії .[ 24] 17 листопада відзначився першим голом за збірну в матчі відбіркового турніру до чемпіонату світу 2026 у ворота збірної Сейшельських островів .[ 25] [ 26]
28 грудня був включений в офіційну заявку збірної Кот-д'Івуару для участі в матчах фінальної частини Кубка африканських націй 2023 .[ 27] [ 28] [ 29] Через травму підколінного сухожилля (яку зазнав в грудні 2023 року)[ 17] пропустив матчі групового етапу проти збірних Гвінеї-Бісау та Нігерії , зігравши лише проти збірної Екваторіальної Гвінеї .[ 30] В 1/8 фіналу зіграв проти збірної Сенегалу ,[ 31] в чвертьфіналі відзначився голом у воротах збірної Малі ;[ 32] [ 33] вийшов в стартовому складі в матчі півфіналу з ДР Конго , [ 34] [ 35] а у фінальному матчі проти збірної Нігерії віддав дві результативні передачу,[ 36] [ 37] допомігши збірній Кот-д'Івуару здобути перемогу на Кубку африканських націй.[ 38] [ 39] Він став найпершим гравцем, що двічі асистував у фіналі Кубка африканських націй у 21 столітті. У підсумку був названий найкращим гравцем фіналу і найкращим молодим гравцем турніру.[ 40] [ 41]
Статистика виступів
Клубна статистика
Станом на 25 травня 2025 [ 42]
Міжнародна статистика
Станом на 10 червня 2025 [ 42]
Збірна
Сезон
Товариські
Офіційні
Всього
Матчі
Голи
Матчі
Голи
Матчі
Голи
Кот-д'Івуар
2023
1
0
4
1
5
1
2024
2
0
11
2
13
2
2025
2
0
2
0
4
0
Всього за кар'єру
5
0
17
3
22
3
Матчі за збірну
Станом на 10 червня 2025 [ 42]
Всього: 22 матчі / 3 голи; 15 перемог, 3 нічиї, 4 поразки.
Досягнення
Збірна Кот-д'Івуару
Особисті
Примітки
↑ а б в Профіль на офіційному сайті ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон» (англ.)
↑ Adingra: Our style lets me express myself (англ.) . Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». 20 листопада 2023. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ FRA AKADEMI TIL SUPERLIGA: SIMON ADINGRA (дан.) . Офіційний сайт ФК «Норшелланн». 28 січня 2021. Процитовано 25 січня 2024 .{{cite web }}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання )
↑ SIMON SCOREDE I SIN DRØMMEDEBUT: JEG ER KLAR PÅ AT GRIBE MIN CHANCE (дан.) . Офіційний сайт ФК «Норшелланн». 19 квітня 2021. Архів оригіналу за 28 листопада 2022. Процитовано 25 січня 2024 . [Архівовано 2022-11-28 у Wayback Machine .]
↑ Simon Adingra signs for Albion (англ.) . Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». 24 червня 2022. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ Brighton sign Ivorian striker Simon Adingra from Danish side FC Nordsjaelland (англ.) . BBC Sport . 24 червня 2022. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ Simon Adingra joins Royale Union Saint-Gilloise on loan (англ.) . Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». 4 липня 2022. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ Bruce Talbot (12 серпня 2023). Subs seal impressive win for Albion (англ.) . Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». Процитовано 25 січня 2024 .
↑ Brighton hand Luton harsh lesson to life in Premier League (англ.) . Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 12 серпня 2023. Процитовано 26 травня 2024 .
↑ Bruce Talbot (16 вересня 2023). Albion up to fourth - and it's another United goal for Gross (англ.) . Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». Процитовано 26 січня 2024 .
↑ Simon Stone (16 вересня 2023). Manchester United 1 Brighton & Hove Albion 3 (англ.) . BBC Sport . Процитовано 25 січня 2024 .
↑ Bruce Talbot (21 вересня 2023). Joao is spot on but Albion lose Europa League opener (англ.) . Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». Процитовано 26 січня 2024 .
↑ Bruce Talbot (9 листопада 2023). What a night! Albion do the double over Ajax (англ.) . Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». Процитовано 26 січня 2024 .
↑ Steven Sutcliffe (9 листопада 2023). Ajax 0 Brighton & Hove Albion 2 (англ.) . BBC Sport . Процитовано 25 січня 2024 .
↑ November Budweiser Goal of the Month contenders (англ.) . Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 30 листопада 2023. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ а б Mitoma and Adingra add to Brighton's injury woes (англ.) . Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 27 грудня 2023. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ Brighton thump 10-man Sheff Utd for biggest away win (англ.) . Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 18 лютого 2024. Процитовано 19 лютого 2024 .
↑ Simon Adingra completes permanent move to Sunderland (англ.) . Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». 10 липня 2025. Процитовано 11 липня 2025 .
↑ Adingra arrives from Brighton (англ.) . Офіційний сайт ФК «Сандерленд». 10 липня 2025. Процитовано 11 липня 2025 .
↑ Adingra ready 'for big challenge ahead' . BBC Sport (англ.) . 10 липня 2025. Процитовано 11 липня 2025 .
↑ Naylor, Andy; Weatherspoon, Chris (10 липня 2025). Brighton winger Simon Adingra completes Sunderland transfer . The Athletic (англ.) . Процитовано 11 липня 2025 .
↑ Elim. CAN 2023 (3è et 4è CIV-COM & COM-CIV) : Jean Louis Gasset dévoile les 23 Eléphants (фр.) . Футбольна федерація Кот-д'Івуару . 15 березня 2023. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ Elim. CAN 2023 (5è J. ZAM-CIV:3-0): Les Eléphants Perdent Leur Place De Leader Du Groupe H . Футбольна федерація Кот-д'Івуару (фр.) . 17 червня 2023. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ November internationals round-up (англ.) . Офіційний сайт ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон». 23 листопада 2023. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ World Cup 2026 qualifiers: Ghana survive scare, Ivory Coast hit nine and Onana injured in Cameroon win (англ.) . BBC Sport . 17 листопада 2023. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ LA LISTE (порт.) . Футбольна федерація Кот-д'Івуару. 28 грудня 2023. Процитовано 25 січня 2024 — через Facebook .
↑ Sahi, Tristan (28 грудня 2023). Côte d'Ivoire: voici les 27 Eléphants de Gasset, Zaha et des ténors font leurs adieux à la CAN 2023 (фр.) . 7info. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ CÔTE D'IVOIRE (PDF) . Конфедерація африканського футболу. 5 січня 2024.
↑ Guinée équatoriale - Côte d'Ivoire : Les Éléphants sombrent devant les leurs . l'Equipe (фр.) . 22 січня 2024. Процитовано 25 січня 2024 .
↑ Sénégal - Côte d'Ivoire, le résumé du match . l'Equipe (фр.) . 29 січня 2024. Процитовано 30 січня 2024 .
↑ La Côte d'Ivoire renverse le Mali . l'Equipe (фр.) . 4 лютого 2024. Процитовано 4 лютого 2024 .
↑ Michael Beardmore (4 лютого 2024). Ivory Coast net 122nd-minute winner to reach semis . BBC Sport (англ.) . Процитовано 4 лютого 2024 .
↑ Rob Stevens (7 лютого 2024). Ivory Coast 1-0 DR Congo - Haller fires Elephants into final . BBC Sport (англ.) . Процитовано 9 лютого 2024 .
↑ La Côte d'Ivoire sort la RDC et affrontera le Nigeria en finale . l'Equipe (фр.) . 7 лютого 2024. Процитовано 9 лютого 2024 .
↑ Adingra stars as Ivory Coast beat Nigeria in AFCON final (англ.) . Офіційний сайт англійської Прем'єр-ліги. 11 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024 .
↑ Maresca, Oscar (11 лютого 2024). Coppa d'Africa, festa Costa d'Avorio: Nigeria battuta in rimonta con Haller e Kessié . La Gazzetta dello Sport (італ.) . Процитовано 12 лютого 2024 .
↑ La Côte d'Ivoire remporte la CAN en renversant le Nigeria . l'Equipe (фр.) . 11 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024 .
↑ Stevens, Rob (11 лютого 2024). Haller gives Ivory Coast victory in Afcon final . BBC Sport (англ.) . Процитовано 12 лютого 2024 .
↑ TotalEnergies CAF AFCON Cote d’Ivoire 2023 Awards (англ.) . Конфедерація африканського футболу. 11 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024 .
↑ а б CAN CAF TotalEnergies : Simon Adingra “Ne jamais abandonner” (фр.) . Конфедерація африканського футболу. 11 лютого 2024. Процитовано 12 лютого 2024 .
↑ а б в Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
↑ Wilson, Jonathan (11 лютого 2024). Haller the hero as Ivory Coast seal improbable Afcon win against Nigeria . Guardian (англ.) . Процитовано 12 лютого 2024 .
Посилання
Профіль на офіційному сайті ФК «Брайтон енд Гоув Альбіон» (англ.)