Танагрець рубінововолий

?Танагрець рубінововолий
	;
Охоронний статус
	; На межі зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Саякові (Thraupidae);
Рід:	Танагрець (Nemosia);
Вид:	Танагрець рубінововолий;
Біноміальна назва
	Nemosia rourei; Cabanis, 1870
	; Ареал виду
Синоніми
	Nemousia rourii
Посилання
Вікісховище:	Nemosia rourei
Віківиди:	Nemosia rourei
EOL:	922325
ITIS:	561558
МСОП:	22722293

Тана́грець рубінововолий^[3] (Nemosia rourei) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)^[4]. Ендемік Бразилії.

Опис

Довжина птаха становить 12,5-14 см, довжина крила 8,5 см, довжина хвоста 6,2 см, вага 22 г. Верхня частина тіла попелясто-сіра, спина дещо темніша. крила і хвіст чорні, першорядні і другорядні покривні пера крил мають синюватий, відтнок, третьорядні покривні пера крил і плечі поцятковані сірими плямками. Від лоба через очі і скроні до потилиці іде чорна "маска", зверху вона окаймлена вузькою білою смугою. На горлі і в центрі верхньої частини груде є червона пляма, яка контрастує з білими грудьми і животом. Нижні покривні пера хвоста довгі, чорні з білими кінчиками. Очі темно-жовті, дзьоб темний, лапи тьмяно-рожеві.

Поширення і екологія

Рубінововолі танагреці наразі відомі лише з трьох місцевостей в штаті Еспіриту-Санту на південному сході Бразилії, хоча раніше вони зустрічалися також в штатах Мінас-Жерайс і Ріо-де-Жанейро. Вони живуть в кронах вологих гірських атлантичних лісів, на висоті від 900 до 1100 м над рівнем моря. Зустрічаються поодинці або зграйками до 10 птахів, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, а також плодами.

Статус і повторне відкриття

Протягом 128 років рубінововолий танагрець був відомий лише за голотипом, спійманим Жаном де Руром в Муріае або Макае в штаті Мінас-Жерайс. Зразок був відправлений до Музею природознавства в Берліні, де Жан Луї Кабаніс описав новий вид і назвав його на честь відкривача.

У 1941 році рубінововолий танагрець був повторно відкритий Хельмутом Сіком^[en], який спостерігав 8 екземплярів цього виду. Пісця цього вид знову не спостерігався протягом десятиліть, поки у 1995 році рубіновогорлого танагреця не знайшов орнітолог Дерек Скотт. Однак, Скотт не був впевнений, чи дійсно він відкрив цей вид. Нарешті, 22 лютого 1998 році шість бразильських орнітологів повторно відкрили 10 рубіновогорлих танагреців в районі Фазенда-Піндобас IV в Еспіріту-Санту, сфотографували їх і записали їх голос. Протягом наступних років рубіновогорлі танагреці спостерігалися неодноразово^[5]^[6]^[7].

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція рубіновогорлих танагреців становить від 30 до 200 дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Nemosia rourei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 листопада 2022
↑ Cabanis, Jean (1870): Ueber eine neue brasilische Nemosie oder Wald-Tangare, Nemosia Rourei nov. spec. J. Ornithol. 18(6): 459–460. [Article in German] doi:10.1007/BF02259505
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 листопада 2022.
↑ Bird feared extinct seen again in Brazil. birdguides.com. Birdguides. 11 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
↑ de Oliveira, Gustavo Soares (4 червня 2020). Saíra-apunhalada. wikiaves.com.br. Wikiaves. Процитовано 16 червня 2020.
↑ Howard, Jennifer (5 червня 2017). Good News For Brazilian Bird On The Brink. abcbirds.or. American Bird Conservancy. Процитовано 16 червня 2020.

Посилання

Bauer, Claudia; Pacheco, José Fernando; Venturini, Ana Cristina; de Paz, Pedro Rogerio; Rehen, M.P. & do Carmo, L.P. (1998): O primeiro registro documentado do séc. XX da saíra-apunhalada, Nemosia rourei Cabanis, 1870, uma espécie enigmática do sudeste do Brasil. Atualidades Ornitológicas 82: 6. [Article in Portuguese] HTML abstract
Bauer, Claudia; Pacheco, José Fernando; Venturini, Ana Cristina & Whitney, Bret M. (2000): Rediscovery of the Cherry-throated Tanager Nemosia rourei in southern Espírito Santo, Brazil. Bird Conservation International 10(2): 97–108. doi:10.1017/S0959270900000095 (HTML abstract).
Pacheco, José Fernando (1999): É de Minas Gerais o exemplar único e original de Nemosia rourei? Atualidades Ornitológicas 89: 7. [Article in Portuguese]
Pacheco, José Fernando & Bauer, Claudia (1995): Adolf Schneider (1881–1946): Alguns dados sobre a vida e obra do chefe da expedição de 1939 do Museu de Ciências Naturais de Berlim que trouxe Helmut Sick para o Brasil. Atualidades Ornitológicas 65: 10–13. [Article in Portuguese]
Scott, Derek A. (1997): A possible re-sighting of the Cherry-throated Tanager Nemosia rourei in Espírito Santo, Brazil. Cotinga 7: 61–63.
Sibley, Charles Gald (1996): Birds of the world, Version 2.0. Thayer Birding Software, Naples, Florida.
Sick, Helmut (1979): Notes on some Brazilian birds. Bull. B.O.C. 99(4): 115–120.
Venturini, Ana Cristina; de Paz, Pedro Rogerio & Kirwan, Guy M. (2002): First breeding data for Cherry-throated Tanager Nemosia rourei. Cotinga 17: 42–45.
Venturini, Ana Cristina; de Paz, Pedro Rogerio & Kirwan, Guy M. (2005): A new locality and records of Cherry-throated Tanager Nemosia rourei in Espírito Santo, south-east Brazil, with fresh natural history data for the species. Cotinga 24: 60–70.