Тарасюк Олексій Васильович
Олексі́й Васи́льович Тарасю́к — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. БіографіяНародився Олексій Тарасюк 12 січня 1990 року в Ковелі (за деякими джерелами — у селі Рудка-Миринська[1]). Навчався у Ковельській ЗОШ № 5, після закінчення школи здобув спеціальність «фельдшер» у Ковельському медичному коледжі.[2][3] З початком російської збройної агресії був мобілізований до лав Збройних сил України, служив у 51-й механізованій бригаді. Разом із підрозділом брав участь у боях під Іловайськом. Перед початком боїв за Іловайськ був у відпустці, й, не зважаючи на прохання рідних, не продовжив відпуску і повернувся до військової частини.[4] 29 серпня 2014 року боєць загинув під час обстрілу українських військовиків, що виходили з оточення так званим «зеленим коридором» біля села Новокатеринівка Старобешівського району.[2][3] Спочатку тіло Олексія Тарасюка разом із тілами ще 87 невпізнаних полеглих українських солдатів 2 вересня 2014 року було вивезене з-під Іловайська до Запоріжжя, деякий час воїн вважався зниклим безвісти.[5] Пізніше Олексія Тарасюка упізнала дружина в морзі, але мати й сестра загиблого тривалий час не визнавали факту загибелі Олексія.[4] Удома в Олексія Тарасюка залишилися дружина та донька, якій на момент загибелі батька виповнилось 4 роки.[2][3] Похований Олексій Тарасюк на кладовищі в Ковелі 7 вересня 2014 року.[6] Нагороди4 червня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрито пам'ятну стелу на честь жителів міста й району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олександра Ярмолюка, Андрія Омелянюка, Олександра Абрамчука, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Олексія Тарасюка.[7][8] Ковельська міська рада ухвалила рішення присвоїти новозбудованій вулиці в районі вулиці Зерова ім'я Олексія Тарасюка.[9][10] Примітки
Джерела |
|||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
