Таязура чорнодзьоба

?Таязура чорнодзьоба
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Зозулеподібні (Cuculiformes);
Родина:	Зозулеві (Cuculidae);
Підродина:	Таязурині (Neomorphinae);
Рід:	Таязура (Neomorphus);
Вид:	Таязура чорнодзьоба;
Біноміальна назва
	Neomorphus rufipennis; (Gray, 1849)
	; Ареал виду
Синоніми
	Cultrides rufipennis
Посилання
Вікісховище:	Neomorphus rufipennis
Віківиди:	Neomorphus rufipennis
EOL:	914691
ITIS:	554801
МСОП:	22684478
NCBI:	1118804

Таязу́ра чорнодзьоба^[2] (Neomorphus rufipennis) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae)^[3]. Мешкає в Південній Америці^[4].

Опис

Довжина птаха становить 43-50 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Голова, шия і груди темно-фіолетові або чорні, на тімені помітний чуб. На голові попелясто-біла або сірувата пляма, у деяких птахів відсутня. Спина темно-фіолетова або оливково-зелена, крила синювато-чорні або каштанові. Нижня частина грудей і живіт сірі, пера на них мають чорні краї, що формують лускоподібний візерунок. Центральні стернові пера мають фіолетовий відблиск, решта стернових пер чорнувато-зелені. Навколо очей плями голої червонувато-рожевої шкіри.

Поширення і екологія

Чорнодзьобі таязури мешкають у Венесуелі, західній Гаяні, північній Бразилії і східній Колумбії. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на висоті до 1100 м над рівнем моря. Зустрічаються поодинці або парами, ведуть переважно наземний спосіб життя. Живляться цвікунами, павуками та іншими членистогими, яких шкукають на землі. Чорнодзьобі таязури слідкують за кочовими мурахами і пекарі, ловлячи сполоханих комах. Вони не практикують гніздовий паразитизм.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Neomorphus rufipennis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 06 серпня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 серпня 2022.
↑ Erritzøe, Johannes; Mann, Clive F.; Brammer, Frederik; Fuller, Richard A. (2012). Cuckoos of the World. Helm Identification Guides. Christopher Helm. ISBN 978-0713660340.