Телескоп Гершеля (сузір'я)

Телескоп Гершеля^[1] (лат. Telescopium Herschelii) — колишнє сузір'я у північній небесній півкулі. Максиміліан Гелл^[en] заснував його в 1789 році на честь відкриття Вільямом Гершелем планети Уран. Сузір'я вийшло з ужитку до кінця XIX століття. Найяскравішою зорею сузір'я була Тета Близнят з видимою зоряною величиною 4,8.

Це було одне з двох сузір'їв, створених Максиміліаном Геллом^[en] у 1789 році на честь відкриття планети Уран англійським астрономом Вільямом Гершелем^[2]. Назване Геллом Великим Тубусом Гершеля (лат. Tubus Hershelli Major), воно зображало 20-футовий телескоп Гершеля та знаходилось в сучасному сузір'ї Візничого біля його границі з Риссю та Близнятами. Іншим запропонованим Геллом сузір'ям був Малий Тубус Гершеля (лат. Tubus Hershelli Minor), який лежав між Оріоном і Тельцем. Два телескопи знаходилися біля зорі Дзета Тельця^[en], де Гершель вперше помітив планету Уран^[2].

Йоганн Елерт Боде перейменував сузір'я на Телескоп Гершеля та відкинув менше сузір'я телескопа у своєму зоряному атласі «Уранографія» 1801 року. У своєму атласі він проілюстрував сузір'я давнішим, 7-футовим телескопом Гершеля^[2]. Деякі укладачі небесних карт ігнорували це сузір'я (зокрема, Аргеландер у 1843 році, Проктор у 1876 році, Россер у 1879 році та Прітчард у 1885 році), проте він з'явився у двох роботах 1890-х років. У 1899 році Аллен зазначив, що це сузір'я стає застарілим. У 1930 році, коли Міжнародний астрономічний союз затвердив офіційні межі сузір'їв, зорі Телескопа Гершеля увійшли до складу сузір'їв Візничого, Близнят та Рисі^[3].

ψ² Візничого^[en] (також відома як 50 Візничого), з видимою зоряною величиною 4,8, була другою за яскравістю зорею в сузір'ї, Боде присвоїв їй позначення «a»^[2]. Розташована на відстані 420 ± 20 світлових років від Землі^[4], ця зоря є помаранчевим гігантом спектрального класу K3III^[5], хоча зоря θ Близнят зоряної величини 3,60 яскравіша. Інші зорі, що належать до сузір'я, включають ψ^4[en], ψ^5[en], ψ^7[en], ψ⁸, ψ^9[en], 63^[en], 64^[en], 65^[en] і 66^[en] і o Близнят.

Вік ψ⁵ Візничого, як вважається, оцінюється приблизно в 4 мільярди років, це зоря, схожа на Сонце, спектрального типу G0V, яка приблизно в 1,07 раза масивніша за Сонце та в 1,18 раза більша за розміром^[6]. Біля неї спостерігають навколозоряний пиловий залишковий диск^[7].

• Kostjuk, N. D. (2002). HD-DM-GC-HR-HIP-Bayer-Flamsteed Cross Index. Процитовано 26 грудня 2006.
• Roman, N. G. (1987). Identification of a Constellation from a Position. Процитовано 26 грудня 2006.
• Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2004). Combined General Catalogue of Variable Stars (GCVS4.2). Процитовано 3 квітня 2012.
• Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2012). General Catalog of Variable Stars (GCVS database, version 2012Feb). Процитовано 3 квітня 2012.