Телур самородний

Телур самородний
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Te[2]
Хімічна формула	Te
Nickel-Strunz 10	1.CC.10[3]
Ідентифікація
Сингонія	тригональна сингонія[4]
Просторова група	space group P3₁21d[4] і space group P3₂21d[4]
Інші характеристики
Типова місцевість	Zlatnad[5]
Телур самородний у Вікісховищі

Телур самородний — самородний елемент. Інша назва — сильван самородний — за старою назвою телуру — сильван (відлат. silvanium — телур).

Склад — телур з невеликими домішками Se, Au, Ag, Fe. Сингонія тригональна. Тригонально-трапецоедричний вид. Утворює дрібні призматичні кристали, а також дрібнозернисті або масивні, інколи стовпчасті, аґреґати. Спайність досконала призматична. Густина 6,1-6,3. Тв. 2,0-3,0. Колір олов'яно-білий. Риса сіра. Блиск скляний. Крихкий. Непрозорий. У тонких уламках просвічує червоним кольором. Анізотропний. Дуже рідкісний. Зустрічається в гідротермальних родов. разом з самородним золотом, телуридами золота та срібла, піритом, ґаленітом, кварцом, сильванітом.

Фата-Баі, Златна Руда, Бая-де-Ар'єш (Румунія), Кріпл-Крік (шт. Колорадо) та окр. Калаверас (шт. Каліфорнія) — США, Сонора (Мексика), о-ви Фіджі. В Україні знайдений на Поділлі. Назва — від латинського tellur — «Земля» (M. von Reichenstein, 1782).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Телур самородний // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Телур самородний // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.