У 1949—1972 роках був членом німецького бундестагу, в якому в 1965—1969 служив заступником лідера фракції ХДС/ХСС.
У 1950—1955 роках Бланк очолював так званий «порожній офіс» (або офіс Бланка), офіційно відповідаючи за відносини з окупаційними військами союзників, а насправді під керівництвом канцлера Конрада Аденауера ведучи приховану підготовку до відновлення німецьких збройних сил. У 1954 році противники переозброєння перешкоджали його публічним виступам криком і шумом. Після того як переозброєння вийшло на офіційний рівень, він став першим післявоєнним міністром оборони Німеччини з 1955 по 1956 роки, а потім міністром праці і громадських справ з 1957 по 1965 роки.
На честь Бланка названі казарми авіабази Райне-Бентланге (Theodor-Blank-Kaserne) і вулиця в Дортмунді (Theodor-Blank-Allee).
Бібліографія
Theodor Blank: Vom Ahlener Programm zu den Düsseldorfer Leitsätzen – Zur Dogmengeschichte der CDU. In: Alfred Müller-Armack (Hrsg.): Wirtschafts- und Finanzpolitik im Zeichen der sozialen Marktwirtschaft. Festgabe für Franz Etzel. Seewald, Stuttgart 1967, S. 31ff.
Arnold Sommer: Blank, Theodor Anton (Theo). In: Hans Bohrmann (Hrsg.): Biographien bedeutender Dortmunder. Menschen in, aus und für Dortmund. Band 3, Klartext, Essen 2001, ISBN 3-88474-954-4, S. 32f.
Stadtanzeiger Dortmund. Ostanzeiger, 19. Januar 2011