Тер-Ованесян Ігор Арамович

Тер-Ованесян Ігор Арамович
Загальна інформація
Громадянство	Росія  СРСР
Народження	19 травня 1938(1938-05-19)[1] (87 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст	186 см
Вага	78 кг
Alma mater	Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського
Спорт
Країна	СРСР
Вид спорту	легка атлетика
Дисципліна	стрибки в довжину
Спортивне звання
Нагороди Олімпійські ігри Бронза Рим 1960 довжина Бронза Токіо 1964 довжина Чемпіонати Європи Золото 1958 Стокгольм довжина Золото 1962 Белград довжина Срібло 1966 Будапешт довжина Золото 1969 Афіни довжина Срібло 1971 Гельсінкі довжина Чемпіонати Європи у приміщенні Срібло Софія 1971 довжина
Тер-Ованесян Ігор Арамович у Вікісховищі

І́гор Ара́мович Тер-Ованеся́н (нар. 19 травня 1939, Київ) — український та російський радянський легкоатлет, рекордсмен світу, учасник п'яти Олімпіад, багаторазовий чемпіон і рекордсмен Європи та СРСР, рекордсмен світу у стрибку в довжину, кандидат педагогічних наук, син Арама Тер-Ованесяна.

Ігор Тер-Ованесян народився 19 травня 1938 в Києві. Його батько Арам Аветисович Тер-Ованесян був заслуженим майстром спорту СРСР, рекордсменом країни у метанні диска, доктором педагогічних наук, професором. Мати Валентина Іванівна Ільїнська закінчила Інститут фізкультури, серйозно займалася волейболом і тенісом.

Після початку німецько-радянської війни в 1941 році сім'я була евакуйована в Бухару, де від тифу померла мати. У 1948 році родина перебралася до Москви, в 1953 році переїхала до Львова. Ігор навчався та закінчив львівську школу № 50.

Ігор Тер-Ованесян з дитинства займався різними видами спорту. Тренувався в спортивному товаристві «Буревісник» у Києві, Львові, а згодом у Москві. У 1954 році він почав навчання в дитячо-юнацькій спортивній школі № 2 з легкої атлетики міста Львова під керівництвом тренера Олександра Мазоха.

У 1954 році Ігор Тер-Ованесян встановив свій перший рекорд СРСР — серед юнаків зі стрибків у довжину, в 1956 році — перший з 11 всесоюзних рекордів — 7 метрів 74 сантиметри. У 1956 році Тер-Ованесян вступив у Львівський державний інститут фізичної культури. Саме тут він почав організовано займатися легкою атлетикою під керівництвом тренерів Вадима Запоражанова та Дмитра Оббаріуса. У 1957 році Тер-Ованесян став чемпіоном СРСР у стрибках у довжину. У 1958 році легкоатлет став найсильнішим стрибуном Європи, вигравши чемпіонат континенту в Стокгольмі.

У 1960 році Тер-Ованесян взяв участь в Олімпійських Іграх у Римі, де здобув бронзову нагороду. У 1962 році першим з радянських спортсменів встановив рекорд світу (8 метрів 31 сантиметр) і став дворазовим чемпіоном Європи.

Взимку 1963 троє радянських легкоатлетів, Валерій Брумель, Валерій Булишов та Ігор Тер-Ованесян, вперше взяли участь у серії зимових стартів у США, в тому числі й у відкритому чемпіонаті Сполучених Штатів Америки.

У 1964 році Тер-Ованесян став дворазовим призером Олімпійських ігор, завоювавши другу олімпійську бронзову медаль на Іграх в Токіо. У 1968 році знову взяв участь в Олімпійських іграх, проте цього разу не зміг виграти жодної медалі. Не вдалося спортсмену поборотися за олімпійські нагороди та на Іграх у Мюнхені в 1972 році. У тому ж році Тер-Ованесян вирішив завершити спортивну кар'єру.

З 1972 року по 1976 рік Ігор Тер-Ованесян обіймав посаду заступника головного тренера Управління легкої атлетики Спорткомітету СРСР, потім працював старшим тренером зі стрибків у довжину профспілкової школи вищої спортивної майстерності (1976—1978), був старшим тренером зі стрибків у довжину збірної команди СРСР.

З 1983 по 1989 рік Ігор Тер-Ованесян був головним тренером збірної СРСР з легкої атлетики.

У 1989—1992 роках очолював Федерацію легкої атлетики СРСР. З 1993 року по 2000 рік працював заступником голови Комітету РФ з фізичної культури, спорту і туризму. З 1991 року брав активну участь у роботі Міжнародної федерації легкої атлетики як член її Ради. У 2000 році очолив загальноросійський фонд «Спорт проти наркотиків», в 2001 році став головою Головного тренерської ради збірних команд Спорткомітету Росії. У 2008 році Ігор Тер-Ованесян був обраний на пост віцепрезидента Всеросійської федерації легкої атлетики.

Всього за роки спортивної кар'єри Ігор Тер-Ованесян виступив на чотирьох Олімпіадах, п'яти чемпіонатах Європи (три золоті медалі 1958, 1962, 1969), 15 разів ставав чемпіоном СРСР у стрибках у довжину, естафеті 4х100 метрів і п'ять разів призером першості країни в стрибках у довжину, естафеті 4×100 метрів і десятиборстві. Він встановив два рекорди світу, шість рекордів Європи та одинадцять рекордів СРСР. 27 років спортсмен безперервно володів рекордом СРСР. Навіть після того, як легкоатлет залишив сектор, останній з його рекордів протримався ще 12 років.

Ігор Тер-Ованесян — заслужений майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР, заслужений працівник фізичної культури Російської Федерації, кавалер ордена «Знак Пошани». Кандидат педагогічних наук, професор. Опублікував кілька наукових монографій і книг.

З 17 років протягом 17 років (з 1955 до 1972) був членом збірної команди СРСР з легкої атлетики. Першим з європейських спортсменів подолав рубіж у 8 метрів.

Учасник п'яти Олімпійських ігор (1956, 1960, 1964, 1968 та 1972) з такими результатами:

• 1956 Мельбурн — 7,15 м у кваліфікації, у фіналі 0 в усіх трьох спробах (13 місце).
• 1960 Рим — бронзова медаль (8,04 м), поступився американцям Ральфу Бостону (8,12 м) та Ірвайну Роберсону (8,11 м);
• 1964 Токіо — бронзова медаль (7,99 м), поступився британцю Ліну Девісу (8,07) та американцю Ральфу Бостону (8,03)
• 1968 Мехіко — четверте місце (8,12 м), поступився феноменальному Бобу Бімону (8,90), німцеві Кляусу Бееру (8,19) та Ральфу Бостону (8,16).
• 1972 Мюнхен — 7,77 (13 місце у кваліфікації), не потрапив у фінал.

• 1958 Стокгольм: Золота медаль (7,81 м)
• 1962 Белград: Золота медаль (8,19 м)
• 1966 Будапешт: Срібна медаль (7,88 м), поступився Ліну Девісу (7,98 м)
• 1969 Афіни: Золота медаль (8,17 м)
• 1971 Гельсінкі: Срібна медаль (7,91 м), поступився Максу Клауссу (7,92 м)

• 8,31 метра 10 липня 1962 в Єревані
• 8,35 метра 19 жовтня 1967 у Мехіко

У 1963 році став чемпіоном США у стрибках в довжину у закритих приміщеннях. Головним і постійним суперником І. Тер-Ованесяна у спорті був американський легкоатлет Ральф Бостон.

Батько — Арам Тер-Ованесян (1906—1996), доктор педагогічних наук, тренер з легкої атлетики; мати — Валентина Іванівна Ільїнська, тренер, спортивний педагог.

Одружений, має трьох дітей: син — Ігор (1963) та дві доньки, Каріна (1967) і Яна (1982).

Після закінчення виступів у змаганнях перейшов на тренерську роботу. У 1983—1989 роках був головним тренером збірної команди СРСР з легкої атлетики. Кандидат педагогічних наук, професор кафедри легкої атлетики Московської державної академії фізичної культури.

Тренує латвійську легкоатлетку Інету Радевич (стрибки в довжину: класичний і потрійний).

Опублікував декілька наукових монографій і книг, а також спогадів. Зокрема, у 1992 році видав книгу «Обучение в спорте», написану у співавторстві з батьком.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• За кілька днів до 90-річчя помер Арам Тер-Ованесян // Високий замок. — 24 лютого 1996. — № 29—30 (640—641). — С. 7.
• Биография Игоря Тер-Ованесяна. ria.ru (рос.). РИА Новости. 19 травня 2013. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 23 березня 2025.