Тилдракізумаб
Тилдракізумаб (англ. Tildrakizumab), що продається під торговою маркою «Ілумія» — моноклональне антитіло, призначене для лікування імунологічно опосередкованих запальних захворювань.[1] Препарат схвалений для лікування дорослих із бляшковим псоріазом середнього та тяжкого ступеня у США та Європейському Союзі.[2][3][4] Тилдракізумаб був розроблений для блокування інтерлейкіну-23, цитокіну, який відіграє ключову роль у регулюванні імунної системи та автоімунних захворювань.[5][6] Медичне використанняТилдракізумаб був схвалений FDA у березні 2018 року[2], та Європейським агентством з лікарських засобів у вересні 2018 року для лікування бляшкового псоріазу середнього та тяжкого ступеня у дорослих, яким показана системна терапія.[3][2] Тилдракізумаб вводять підшкірно. Він доступний у вигляді одноразового попередньо заповненого шприца, що містить 100 мг тилдракізумабу в 1 мл розчину.[3][2] ІсторіяВажливість селективного інгібування IL23 для лікування бляшкового псоріазу почала зростати невдовзі після його ідентифікації у 2000 році, коли було виявлено, що він відіграє вирішальну роль у патогенезі хронічних імунних захворювань загалом та псоріазу зокрема. На основі цього відкриття для лікування бляшкового псоріазу були схвалені 3 моноклональні антитіла, які селективно зв'язуються з IL23p19.[7] Початково тилдракізумаб був розроблений компанією «Schering-Plough», цей препарат став частиною клінічної програми «Merck» після придбання цією компанією «Schering-Plough» у 2009 році.[8] У вересні 2014 року компанія «Sun Pharmaceutical» придбала у «Merck» світові права на тилдракізумаб для використання за всіма показаннями у людей в обмін на авансовий платіж у розмірі 80 мільйонів доларів США. Після затвердження продукту «Sun Pharmaceutical» стала відповідальною за регуляторну діяльність, включаючи подальші подання заявок, фармаконагляд, післяреєстраційні дослідження, виробництво та комерціалізацію затвердженого продукту.[9][10] У 2016 році Sun Pharmaceutical підписала ліцензійну угоду з фармацевтичною компанією «Almirall» на маркетинг тилдракізумабу в Європі.[9] Станом на березень 2014 року препарат проходив клінічні дослідження III фази для лікування бляшкового псоріазу. У двох дослідженнях взяли участь майже 2000 учасників.[11][12] У 2016 році тилдракізумаб став першим інгібітором IL-23p19, який продемонстрував позитивні результати у клінічних дослідженнях ІІІ фази для лікування бляшкового псоріазу середнього та тяжкого ступеня, що ще раз підтвердило важливість ролі IL23-залежних шляхів при псоріазі.[13] Пізніше, у 2019 році, були опубліковані результати трирічного дослідження безперервного лікування тилдракізумабом. Враховуючи, що псоріаз є хронічним захворюванням, яке потребує довічного лікування, дані про довгострокову підтримку клінічних відповідей та довгострокову безпеку становлять особливий інтерес.[14] Механізм діїТилдракізумаб — це гуманізоване моноклональне антитіло IgG1/k, яке селективно зв'язується з субодиницею p19 цитокіну інтерлейкіну-23, та пригнічує його взаємодію з рецептором IL23. IL23 відіграє вирішальну роль у модуляції запальних та імунних реакцій.[3] Нещодавні дослідження показали, що шлях IL-23/Th17 є вирішальним для патогенних механізмів псоріазу[6], причому IL23 вважається «головним цитокіном», оскільки він діє на вершині запального шляху, активуючи проліферацію патогенних клітин Th17 та подальше вироблення прозапальних цитокінів, включаючи IL17.[5] Структурно IL23 є гетеродимером з двома субодиницями, p19 та p40. Субодиниця p40 також є спільною з IL12, цитокіном, який бере участь в імунній відповіді. Лікування, спрямоване на субодиницю p40, блокує як IL23, так і IL12, і пов'язане з підвищеним ризиком інфекцій.[15][6][5][16] Тилдракізумаб зв'язується лише з субодиницею p19 IL23. Завдяки цьому специфічному блокуванню тилдракізумаб пригнічує вивільнення прозапальних цитокінів та хемокінів, які опосередковують епідермальну гіперплазію, імунну активацію кератиноцитів та запалення тканин, властиві псоріазу.[3][16] Шляхи введенняТилдракізумаб доступний у вигляді одноразового, попередньо заповненого шприца, і вводиться шляхом підшкірної ін'єкції.[2][3] Клінічні дослідженняТилдракізумаб вивчали за участю приблизно 1800 учасників у двох подвійних сліпих, рандомізованих та контрольованих дослідженнях III фази під назвою «reSURFACE 1» та «reSURFACE 2», після чого відбувся чотирирічний період продовження. У дослідженнях «reSURFACE» значно більша частка учасників, які отримували тилдракізумаб, досягла відповіді за шкалою PASI 75 на 12-му тижні та оцінки за шкалою PGA «чистий» або «мінімальний» зі зниженням показника щонайменше на 2 бали від початкового рівня на 12-му тижні, ніж у групі плацебо (p < 0,0001). Відповідь продовжувала зростати до 28-го тижня, та зберігалася до 52-го тижня.[13][14] Також було доведено, що тилдракізумаб має вищу ефективність, ніж ефективний анти-TNFα препарат для лікування псоріазу етанерцепт, причому значно більша частка учасників досягла PASI 75 та PASI 90 на 12-му та 28-му тижнях.[13] Після 3 років безперервного лікування тилдракізумабом рівні відповіді добре підтримувалися у пацієнтів, які відповіли на 28-й тиждень: приблизно 68 % учасників підтримували відповідь PASI 90, а 91,6 %, 79,8 % та 51,9 % підтримували абсолютний PASI <5, <3 та <1 відповідно (дані спостережуваних випадків).[14] Побічні ефектиБезпека відрізняє лікування анти-IL23p19 від інших біологічних методів лікування. Існує теоретичний ризик інфікування та злоякісних новоутворень при використанні будь-якого імуносупресора, включаючи біологічні. Однак, порівняно з пригніченням інших запальних цитокінів, таргетування IL23 може лише мінімально погіршувати здатність генерувати належну імунну відповідь.[5][15] Тилдракізумаб зарекомендував себе як препарат з хорошою переносимістю в довгостроковій перспективі. Найпоширенішими (≥ 1 %) побічними ефектами, пов'язаними з лікуванням тилдракізумабом, є інфекції верхніх дихальних шляхів, головний біль, гастроентерит, нудота, діарея, біль у місці ін'єкції та біль у спині.[2][3] У клінічних дослідженнях «reSURFACE» 1 та 2 загальна частота побічних ефектів була низькою та порівнянною з плацебо.[13][15] Зокрема, частота тяжких інфекцій, злоякісних новоутворень та серйозних несприятливих серцево-судинних подій була низькою та подібною до групи лікування плацебо та етанерцептом.[13] Дозволи та показанняУ березні 2018 року FDA схвалило тилдракізумаб для лікування бляшкового псоріазу середнього та тяжкого ступеня у вигляді підшкірної ін'єкції застосування у США.[4] У вересні 2018 року препарат було схвалено Європейською комісією для лікування дорослих із хронічним бляшковим псоріазом середнього та тяжкого ступеня, яким призначено системну терапію.[17] Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia