Тимелія-темнодзьоб чорногорла

?Тимелія-темнодзьоб чорногорла
	;
Охоронний статус
	; Близький до загрозливого (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Тимелієві (Timaliidae);
Рід:	Тимелія-темнодзьоб (Stachyris);
Вид:	Тимелія-темнодзьоб чорногорла;
Біноміальна назва
	Stachyris nigricollis; (Temminck, 1836)
Посилання
Вікісховище:	Stachyris nigricollis
Віківиди:	Stachyris nigricollis
EOL:	45517139
ITIS:	563121
МСОП:	22716271
NCBI:	1149675

Тиме́лія-темнодзьо́б чорногорла^[2] (Stachyris nigricollis) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae)^[3]. Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис

Довжина птаха становить 15,5–16 см. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, груди і живіт сірі, нижня частина живота оливково-зелена або каштанова. Тім'я темно-оливково-коричневе. Обличчя чорне, скроні сірі, за очима білі смуги. Лоб чорний, поцяткований білими смужками. Горло чорне. під дзьобом широкі білі "вуса". Горло відділене від грудей "комірцем" з білих плямок.

Поширення і екологія

Чорногорлі тимелії-темнодзьоби мешкають на Малайському півострові, Суматрі і Калімантані. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, заболочених лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться безхребетними. Сезон розмноження на Малайському півострові триває з травня по липень, на Калімантані з квітня по серпень. Гніздо кулеподібне, розміщується поблизу землі. В кладці 2 яйця.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Чорногорлим тимеліям-темнодзьобам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Stachyris nigricollis.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 січня 2022.