Тимошенко Олександр Геннадійович

Тимошенко Олександр Геннадійович
Тимошенко Олександр Геннадійович
Народився	11 червня 1960 (64 роки); Дніпропетровськ, УРСР
Країна	Україна; СРСР
Місце проживання	Україна
Діяльність	бізнесмен
Відомий завдяки	чоловік Юлії Тимошенко
Alma mater	Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Партія	КПРС
Батько	Тимошенко Геннадій Опанасович
У шлюбі з	Юлія Тимошенко
Діти	донька Євгенія Тимошенко
	; ; ;

Олекса́ндр Генна́дійович Тимоше́нко (нар. 11 червня 1960, Дніпропетровськ, Українська РСР) — український бізнесмен, директор компанії «Єдині енергетичні системи України».

Біографія

Народився в родині радянського функціонера Геннадія Опанасовича Тимошенка.

15 вересня 1979 — одружився з Юлією Тимошенко, майбутнім політиком і прем'єр-міністром України.

Тітка Ю.Тимошенко, Антоніна Ульяхіна розповідає, що після завершення літньої сесії в університеті її племінниця поїхала на літо працювати старшою вожатою у піонерський табір. Там же піонервожатим влаштувався її друг Олександр Тимошенко. Піонервожаті не просто подружилися, а й палко закохалися і після закінчення літа вирішили відразу ж поєднати свої долі.^[1]

1990-ті рр. — один із керівників корпорації ЄЕСУ («Єдині енергетичні системи України»).

18 серпня 2000 — Олександра Тимошенка та Валерія Фальковича (ще одного керівника ЄЕСУ) запросили на допит у Генеральну прокуратуру України, де їм висунули звинувачення у розкраданні державних коштів на суму 800 тис. доларів з використанням службових повноважень при здійсненні структурою «Украгротехсервіс» операцій з експорту металопрокату в країни Далекого Сходу. Вони були затримані й ув'язнені в Лук'янівському СІЗО м. Києва.

21 серпня — проти О. Тимошенка та В. Фальковича порушили кримінальні справи, їх було заарештовано (санкцію на арешт видав генеральний прокурор Михайло Потебенько). Дружина О.Тимошенка, Юлія Тимошенко, на той час займала посаду віце-прем'єра уряду України.

Листопад 2000 — Генпрокуратура відкрила ще одну кримінальну справу щодо О.Тимошенка — за фактом давання хабарів Павлу Лазаренку (тоді прем'єр-міністру України) на загальну суму $4,6 млн.

2 березня 2001 — генеральний прокурор України М.Потебенько підтвердив факт переведення О.Тимошенка та В.Фальковича з Лук'янівського СІЗО у слідчі ізолятори інших областей з метою попередження їх спілкування із заарештованою Юлією Тимошенко та між собою, оскільки всі вони проходили по одній справі (О.Тимошенка утримували в СІЗО м. Житомира).

9 серпня 2001 — рішенням Києво-Святошинського місцевого суду Київської області О.Тимошенко та В.Фалькович були звільнені з-під варти^[2]. Згодом це рішення підтримали Апеляційний суд Київської області та Верховний Суд України.

30 квітня 2002 — Києво-Святошинський місцевий суд Київської області закрив усі кримінальні справи, порушені щодо Олександра Тимошенка, скасував усі висунуті йому обвинувачення, а також визнав дії Генпрокуратури України щодо нього незаконними^[3].

В січні 2012 був вимушений виїхати з України через загрозу арешту та посилений тиск на лідера опозиції через її родину. Отримав політичний притулок в Чехії.^[4]

Неодноразово закликав Віктора Януковича негайно звільнити його дружину у зв'язку з рішенням Європейського суду з прав людини.^[5]

Під час Революції гідності був одним із організаторів Євромайдану у Празі^[6] та створив Міжнародне громадське об"єднання «Батьківщина»^[7]^[8].

24 лютого 2014 року повернувся в Україну^[9].