Тиранчик-короткодзьоб південний

?Тиранчик-короткодзьоб південний
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Тиранові (Tyrannidae);
Рід:	Тиранчик-короткодзьоб (Sublegatus);
Вид:	Тиранчик-короткодзьоб південний;
Біноміальна назва
	Sublegatus modestus; (Wied, 1831)
	; Ареал виду Проживання впродовж року Зимування
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Muscipeta modesta
Посилання
Вікісховище:	Sublegatus modestus
Віківиди:	Sublegatus modestus
ITIS:	563177
МСОП:	22699211
NCBI:	183545

Тира́нчик-короткодзьо́б південний^[2] (Sublegatus modestus) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис

Довжина птаха становить 14 см. Верхня частина тіла оливково-коричнева, через очі проходять темні смужки. Крила темні з двома білими смужками. Горло і груди світло-сірі, живіт жовтуватий. Дзьоб короткий, чорний.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[3]

S. m. modestus (Wied-Neuwied, 1831) — східне Перу (долина річки Урубамба), північна Болівія, східна і центральна Бразилія (на схід до Мараньяну, Пернамбуку і Парани);
S. m. brevirostris (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — східна Болівія, Парагвай, Уругвай, Аргентина (на південь до Ріо-Негро. Взимку частина популяції мігрує до Амазонії.

Поширення і екологія

Південні тиранчики-короткодзьоби мешкають в Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині, Парагваї і Уругваї. Вони живуть в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях та в саванах Гран-Чако. Зустрічаються на висоті до 2750 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких шукають серед рослинності або ловлять в польоті, а також плодами. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з еленіями.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Sublegatus modestus. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 лютого 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 18 лютого 2022.