Томаш Карчевський
Томаш Ян Карчевський (пол. Tomasz Jan Karczewski; бл. 1630 — 1691, Кротошин) — польський шляхтич, військовик, дипломат, урядник та посідач маєтностей в українських землях Королівства Польського. Представник роду Карчевських гербу Ясенчик. ЖиттєписНародився бл. 1630 року.[1] Представник роду Карчевських, дідичним володінням якої був Карчев у Черській землі. 1659 року за наказом коронного обозного Анджея Потоцького став учасником перемовин з представниками гетьмана Івана Виговського поблизу Білої Церкви, на зустріч з якими привіз запропоновані пункти Гадяцької угоди. В середині 1660 виставив власну волоську корогву у 75 коней. Брав участь у битві під Чудновом. Під час перемовин королівських послів з представниками Юрія Хмельницького разом з Вільчковським перебував як заручник у таборі козаків-гетьманців. 1663 року як посланець короля перебував у таборі гетьмана Павла Тетері в Чигирині. 25 травня 1672 року був послом сеймику у Вишні.[2] 1674 року як представник Руського воєводства підписав вибір королем Яна ІІІ Собеського.[3] Посади (уряди), ранги (звання): холмський ловчий, сяніцький хорунжий (1663), чесник (1665), підстолій (згаданий 1677), підвоєвода (у 1664), хорунжий (у 1682) і підстароста (у 1689) львівський. З 6 лютого 1690 року — галицький каштелян.[2] 1667 року мав ранг королівського полковника. Фундатор монастиря у Берестечку: за одними даними — кармелітів босих,[3] за іншими — тринітаріїв[4]. Посідав правом «доживоття» села Сокільники (також солтисство тут) і Скнилів (обидва у Львівській землі), солтиство у селі Поршна.[3] Володів поселенням Крилів (нині Польща).[джерело?] Помер у 1691 році в Кротошині під час повернення з Цепліць, був похований у костелі єзуїтів Львова.[3] Сім'яПерша дружина — Барбара Пшерембська. діти:
Друга дружина — Елеонора Мневська (пол. Eleonora Mniewska, вдова Павела Гембіцького гербу Наленч).[3] Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
