Трав'янка реюньйонська

?

Самець реюньйонської трав'янки

Самиця реюньйонської трав'янки

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)^[1]

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:	Трав'янка (Saxicola)
Вид:	Трав'янка реюньйонська

Біноміальна назва

Saxicola tectes
(Gmelin, 1789)

Синоніми

Muscicapa tectes

Посилання

Вікісховище:	Saxicola tectes
Віківиди:	Saxicola tectes
ITIS:	562838
МСОП:	22710197
NCBI:	491958

Трав'я́нка реюньйонська^[2] (Saxicola tectes) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)^[3]. Ендемік Реюньйону.

Таксономія

Реюньйонська трав'янка входить до надвиду чорноголової трав'янки, а її найближчим родичем є мадагаскарська трав'янка. Реюньйонська трав'янка відділилася від інших видів приблизно 2-2,5 мільойнів років тому, в пізньому пліоцені^[4]^[5].

Опис

У самців верхня частина тіла переважно чорна, нижня частина тіла переважно біла. Над очима білі "брови" (іноді вони відсутні), на горлі "напівкомір", на крилах білі плями, на грудях оранжева пляма. У самиць верхня частина тіла більш коричнева, нижня частина тіла більш охриста, плями на крилах відсутні. Біле горло і білі "брови" є найбльш помітними зовнішиніми ознаками, за якими можна відрізнити реюньйонську трав'янку від африканської трав'янки, у якої голова повністю чорна.

Поширення і екологія

Реюньйонські трав'янки є ендеміками острова Реюньйон в групі Маскаренських островів. Вони живуть в лісах, чагарникових заростях, на плантаціях і в садах по всьому острову. Живляться комахами.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція реюньйонських трав'янок становить від 100 до 500 тисяч птахів. Це досить поширений вид в межах свого ареалу.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Saxicola tectes: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 16 листопада 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 листопада 2022.
↑ Woog, F., Wink, M., Rastegar-Pouyani, E., Gonzalez, J., & Helm, B. (2008). Distinct taxonomic position of the Madagascar stonechat (Saxicola torquatus sibilla) revealed by nucleotide sequences of mitochondrial DNA. J. Ornithol. 149: 423–430. Full text
↑ Wink, M.; Sauer-Gürth, H. & Gwinner, E. (2002): Evolutionary relationships of stonechats and related species inferred from mitochondrial-DNA sequences and genomic fingerprinting. British Birds 95: 349-355. PDF fulltext