Трансанатолійський газогін
Трансанатолі́йський газогі́н (TANAP) — газогін з Азербайджану через Туреччину до Європи. Призначений для транспортування газу другої стадії розробки родовища Шах-Деніз (Азербайджан). Планована потужність газогону в початковій стадії становить 16 млрд кубометрів природного газу на рік з подальшим збільшенням до 23 млрд на 2023 рік.  До Туреччини газ потрапить в 2018 році, а після завершення будівництва Трансадріатичного газопроводу (ТАР) газ надійде в Європу приблизно на початку 2020 року. Історія проєктуПроєкт був анонсований 17 листопада 2011 на Третьому Чорноморському енергетичному і економічному форумі в Стамбулі[1]. 26 грудня 2011, Туреччина та Азербайджан підписали меморандум про взаєморозуміння, консорціум для будівництва та експлуатації газогону[2][3][4]. Навесні 2012 року, було запущено процес проведення дослідження техніко-економічного обґрунтування[5]. 26 червня 2012, президент Азербайджану Ільхам Алієв і прем'єр-міністр Туреччини Реджеп Таїп Ердоґан підписали договір що до газогону[6][7]. Передбачається, що газогін буде коштувати US $ 10-11 млрд. Будівництво планується почати в 2015 році[8] і має бути завершено до 2018 року[7]. 12 липня 2018 р. газогін відкрито[9] ПотужністьПланована потужність газогону складе 16 млрд кубометрів природного газу на рік в початковій стадії і буде збільшена пізніше до 23 мільярдів кубічних метрів до 2023 року, 31 млрд кубометрів до 2026, і на завершальному етапі 60 млрд. кубометрів , щоб мати можливість транспортувати додаткові поставки газу з Азербайджану і у разі введення в дію Транскаспійського газогону з Туркменістану[7][10][11]. Його потужність буде збільшена шляхом додавання паралельних циклів і компресорних станцій відповідно до збільшення наявних запасів[11] На середину 2010-х в стадії розробки діаметр рури 48'' (56'') (1 200 або 1 400 мм)[12]. МаршрутГазогін починатиметься з Сангачальського терміналу на території Азербайджану і буде розширенням Південно-Кавказького газогону (SCPx). Від кінцевої точки SCPx, що знаходиться в Ерзурумі він буде прямувати до Ескішехір, де буде відгалуження для турецьких споживачів. Від турецько-грецького кордону прямуватиме до Греції, Албанії і до кінцевої точки в Італії [3].Точний маршрут газогону ще не встановлено. Тим не менш, було оголошено, що одна гілка з Туреччини піде на Грецію а інша, до Болгарії[13]. Він також буде з'єднаний з Трансадріатичним газогоном [12][14]. Акціонери«SOCAR» (80%), «BOTAŞ» (15%), і «TPAO» (5%) є компаніями-фундаторами консорціуму[2][3][4]. SOCAR має право продати частину своїх акцій міноритарним партнерам[5]. BP домовилася про придбання 12% акцій у цьому проєкті[12]. Проєкт компанії TANAP матиме штаб-квартиру в Нідерландах[7]. Див. такожПримітки
|
||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
