Трезвинський Степан Євтропович
Степа́н Євтро́пович Трезви́нський (1860—1942) — російський і радянський оперний співак (бас-профундо), соліст Великого театру в 1889—1928 роках. Герой Праці (1924); заслужений артист Республіки (1925). ЖиттєписНародився 10 грудня 1860 року в селі Семигори Канівського повіту Київської губернії Російської імперії (тепер — село Обухівського району України) в сім'ї священика Успенської церкви Євтропія Лук'яновича Трезвінського. Співав в Нижегородському церковному хорі під управлінням Городецького. Закінчив Київську духовну семінарію. 1885 року був прийнятий на роботу вчителем Нижегородського початкового училища. Довго на цій посаді не пробув — поїхав до Москви вступати до консерваторії. 1889 року закінчив Московську консерваторію (педагоги по вокалу — Камілло Еверарді і Джакомо Гальвані). У 1891, 1894 і 1903 роках (в літні місяці) проходив удосконалення в Італії. Деякі оперні партії готував під керівництвом режисера Малого театру Олександра Ленського, згодом — з Каспаром Кржижановським. У 1889—1928 роках — соліст московського Большого театру (дебютував в партії Зарастро — «Чарівна флейта» Моцарта; дебют відбувся настільки вдало, що Трезвинський відразу був зарахований в імператорський Большой театр). У трупі Большого театру гастролював в Одесі, Нижньому Новгороді (1894), Новочеркаську, Катеринодарі, Казані, Ростові-на-Дону. Більшу частину творчості Трезвинського займала концертна діяльність. Із 1902 року брав участь у роботі Гуртка любителів російської музики. Під час Першої світової війни 1914 року ініціював та до 1918-го керував фондом «Допомога бідним, які звертаються за сприянням до артистів»; за цей час організував понад 100 благодійних концертів. Серед концертного репертуару: «Створення світу» («Die Schöpfung») Гайдна (перший виконавець в Москві 1898 року під управлінням Василя Сафонова), Мессе C-Dur і фінал 9-ї симфонії Бетховена; виконував романси. Співав під правлінням Ульріха Авранека, Іполита Альтані, Антона Аренського, Данила Похитонова, В'ячеслава Сука, Сергія Танєєва. Після Жовтневого перевороту 1917 року залишився у Большому театрі і брав активну участь в організації концертів корпорації артистів-солістів, шефських концертів для червоноармійців і робітників, провів понад 60 тематичних концертів у Великому залі Московської консерваторії. Покинувши професійну сцену як співак, ще деякий час продовжував свою роботу там: в 1922—1924 роках — інспектор хору і комендант сцени Большого театру. В 1929—1931 роках — інспектор трупи Державного оперного театру імені Костянтина Станіславського та завідувач оперної студії. Багато займався громадською роботою — був членом Музичної ради московського Будинку вчених, надавав допомогу учасникам самодіяльності. Дружина — Єлизавета Азерська. Помер у 1942 році в Москві, похований на Новодівичому кладовищі. Театральні роботи
Виступав зокрема із Олександрою Шерлінг та Костянтином Михайловим-Стояном. Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
