Тамара Вікторівна Трунова ( 5 травня 1982 , м. Нова Каховка Херсонська область , УРСР ) — українська театральна режисерка , головна режисерка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра .
Народилася в м. Нова Каховка Херсонської області [ 1]
Середню школу закінчила із золотою медаллю. Спеціальність «перекладач» здобула в Київському національному лінгвістичному університеті (1999 — 2004 рр.). Режисурі вчилася в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого (режисерський факультет, курс Едуарда Митницького ), який закінчила 2009 року. В період з 2008 по 2013 роки – викладає на режисерському курсі Едуарда Митницького ; від 2018 року — художній керівник курсу заочної режисури Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого [ 2]
З 2011 року працює в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра . Серед втілених постановок — вистави у театрах Києва та України , робота в складі членів журі українських та міжнародних фестивалів (британський Edinburgh Fringe 2016). Неодноразовий учасник та переможець театральних конкурсів (театральна програма «Taking the Stage» від Британської Ради в Україні, рейтинги «Київський рахунок» та інші)[ 3]
Від 12 квітня 2019 року – головний режисер Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра [ 4]
Виховує доньку Соню. Живе і працює в Києві .
У творчому режисерському доробку Тамари Трунової — більш ніж 30 постановок по Україні та за кордоном[ 5]
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра 2008 , 23 грудня — «Том Сойєр» Ярослава Стельмаха за романом «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена 2012 , 25 вересня — «Пасажир у валізі» за п’єсою «Біля ковчегу о восьмій» Ульриха Хуба2013 , 15 березня — «Дві панянки у бік півночі» П’єра Нотта (мала сцена)[ 6] [ 7] 2015 , 31 січня — «Близькість…» Патріка Марбера2016 , 15 жовтня — «Безприданниця. Версія» за п’єсою «Безприданниця» [ru] Олександра Островського [ 8] [ 9] 2018 , 29 квітня — «Дім на краю душі» за мотивами п'єси «Іфігенія» Дона Нігро [en] [ 10] [ 11] [ 12] 2019 , 13 квітня — «40+» Павла Ар'є за спогадами, думками, історіями людей Київського академічного театру на лівому березі Дніпра (в роботі) [ 13] 2019, 17 травня — «Погані дороги» Наталки Ворожбит (прем'єра на новій сцені вистави, прем'єра якої відбулася як незалежний проект 27 вересня 2018 року)
2019, 6 вересня — «Гарантія 2 роки» за п'єсою «Людяна людина» Сіррку Пелтоли[ 14]
2020 , 1 березня — «Усі найкращі речі» Дункана МакМілана [en] [ 15] 2021 , 5 січня — «Дім» Ніколи МакКартні (онлайн-прем’єра в рамках Літературно-перекладацького фестивалю Translatorium відбулася 17 листопада, допрем'єрний показ — 21 грудня 2020 року) [ 16] [ 17] [ 18] Open Opera Ukraine Інші театри 2012 — «Вечір із гарненькою та самотньою» Олега Єрнєва (Театр «Вільна сцена», Київ )[ 20] 2012 — «Холостяки і холостячки» Ханоха Левіна (Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» )
2012 — «Де всі?» за п'єсою «Познач мене» Лізи Лангсет (Дім освіти та культури «Майстер Клас»)
2013 — «Фантазії Фарятьєва» Алли Соколової [ru] 2014 — «Лєна» Д. Левицького (Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка )2014 — «Крим» О. Савченко (Міжнародний фестиваль-лабораторія Telpa Daugavpils, м. Даугавпілс , Латвія )
2015 , 11 грудня — «Як двоє бідних румунів польською розмовляли» Дороти Масловської (Київський академічний театр «Золоті ворота» )2016 — «Служниця-пані» Джованні Баттіста Перголезі (Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка )2017 , 11 лютого — «Саша, винеси сміття» Наталки Ворожбит (Київський академічний Молодий театр )[ 21] 2017, 31 березня — «Під небом синім» Д. Елдріджа (Київський національний академічний театр оперети )[ 22] [ 23]
2017 — «The people are singing» Л. Наннері (The Royal Exchange Theatre (м. Манчестер , Велика Британія )
2018 — «Бенкет» (Device Theater, частина проекту ТанцЛабораторіум «Ідеальний театр», учасник проекту) (Національний Центр Театрального Мистецтва імені Леся Курбаса)2018 — «Красиві двадцятилітні. Тизер» Д. Левицького (вистава-відкриття «Книжкового Арсеналу» ) (Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» )
2018, 27 вересня — «Погані дороги» Наталки Ворожбит (театральний простір «Сцена 6» у Довженко-Центрі )[ 24] [ 25]
2018, 7 грудня — «Номери» Олега Сенцова (театральний простір «Сцена 6» у Довженко-Центрі )[ 26]
2020 , 17 вересня — «Навігатор» Лаши Бугадзе (Київський академічний драматичний театр на Подолі )[ 27]
Київський академічний театр «Золоті ворота»
2011 — Театральная премія «Київська пектораль» Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра )2012 — Дипломом І-го Всеукраїнського фестивалю молодої режисури імені Леся Курбаса у номінації «Елегантність режисерської форми» (вистава «Пасажир у валізі»)2016 — Переможець конкурсної театральної програми «Taking the Stage» Британська рада в Україні)[ 30] 2017 — 1 місце театрального експертного рейтингу «Київський рахунок» (вистава «Саша, винеси сміття», Київський академічний Молодий театр )2019 — 1 місце театрального експертного рейтингу «Київський рахунок» (вистава «Погані дороги», Незалежний проект)[ 31] 2019 — ІІ Всеукраїнський фестиваль-премія «ГРА» [ 32] Найкраща режисерська робота (Тамара Трунова, вистава «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра)
Найкраща драматична вистава («Погані дороги», реж. Тамара Трунова, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра)
2021 — Премія Women in Arts (категорія «Жінки в театрі») в межах руху солідарності за ґендерну рівність #HeForShe в Україні[ 33] 2022 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за виставу «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[ 34]
↑ Ірина ПІКУЛЯ (13 серпня 2019). Тамара Трунова: «Театральный режиссер — это в некой степени мазохистская профессия» (рос.) . ж-л «Віва» . Процитовано 1 вересня 2019 . ↑ Олена МИГАШКО (23 червня 2013). Польове дослідження Yabl. Сексизм у театрі, політиці та кіно: 5 відомих жінок про вплив гендера на професійний розвиток в Україні (укр.) . «Yabl» . Процитовано 23 червня 2020 . ↑ Тамара Трунова на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра . Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 4 травня 2019 .[Архівовано 2019-05-04 у Wayback Machine .] ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (15 квітня 2019). Тамара Трунова – шлях до Головного режисера в 3 місяці та 15 років (укр.) . Портал «Театральна риболовля» . Процитовано 23 червня 2020 . ↑ Тамара Трунова у каталозі режисерів портала «Театральна риболовля» ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (29 березня 2013). Дві пані… чоловічого роду (укр.) . Г-та «Україна молода» . Процитовано 5 травня 2019 . ↑ Юрій ВОЛОДАРСЬКИЙ. Веселий похорон. Прем’єра-2013 на Камерній сцені Театру на лівому березі Дніпра (PDF) (укр.) . Г-та «2000» . Процитовано 5 травня 2019 . ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (11 серпня 2018). Оригінальна версія «Безприданниці» (укр.) . Портал «Театральна риболовля» . Процитовано 15 листопада 2020 . ↑ Олена БОГОМАЗОВА (11 жовтня 2016). Гроші і кохання. 15, 16 жовтня у Київському театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра відбудеться прем’єра «Безприданниця. Версія» за О. Островським (укр.) . «День» №84. Процитовано 31 березня 2020 . ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (8 лютого 2020). П’ятий елемент «Дому на краю душі» (укр.) . Портал «Театральна риболовля» . Процитовано 15 листопада 2020 . ↑ Олена МИГАШКО (16 травня 2018). «Дім на краю душі», танець на кістках тексту. Прем'єра (укр.) . «Укрінформ» . Процитовано 5 травня 2019 . ↑ Іван БАБАЕНКО (16 травня 2018). Без підміни. Фейковий світ, або Коли минуле не відпускає (рос.) . Г-та «День» №84 . Процитовано 5 травня 2019 . ↑ «Театральна риболовля». Театральне «УЗІ» вистави «40+» ↑ Ірина ЧУЖИНОВА (2 жовтня 2019). Сны в стихах (рос.) . «Kyiv Daily» . Процитовано 19 жовтня 2019 . ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (28 лютого 2020). Сверхнові «Усі найкращі речі» (укр.) . Портал «Театральна риболовля» . Процитовано 15 листопада 2020 . ↑ Марина КОВАЛЬЧУК (21 серпня 2020). Слогани, прем'єри, редизайн. Українські театри відкривають сезон: чого чекати глядачам (укр.) . «Yabl» . Процитовано 25 серпня 2020 . ↑ От женщины про женщин: в Киеве представили премьеру спектакля «Дом» режиссера Тамары Труновой (рос.) . «ОстроВ» . 22 грудня 2020. Процитовано 23 грудня 2020 .↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (4 січня 2021). «Дім» на Лівому березі. Новосілля Тамари Трунової (укр.) . Портал «Театральна риболовля» . Процитовано 4 січня 2021 . ↑ Олександр ОСТРОВСЬКИЙ (17 жовтня 2019). «Ацис і Галатея»: курортний роман помираючого та воскресаючого бога (укр.) . Moderato.in.ua . Процитовано 19 жовтня 2019 . ↑ Олена БОГОМАЗОВА (30 січня 2013). Шукачі щастя. Афіша «Вільної сцени» Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра поповнилася новинкою — виставою «Вечір з гарненькою та самотньою» (укр.) . «День» №16. Процитовано 5 травня 2019 . ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (13 квітня 2018). Порятунок «рядового» Сашка (укр.) . Портал «Театральна риболовля» . Процитовано 15 листопада 2020 . ↑ Прем'єра вистави «Під небом синім» ↑ У Національній опереті відбудеться прем’єра п’єси «Під небом синім» ↑ Аліса АНТОНЕНКО (18 вересня 2018). Шість історій про життя і війну (укр.) . «День» №167. Процитовано 5 травня 2019 . ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 жовтня 2018). Бренд «Поганих доріг» (укр.) . Портал «Театральна риболовля» . Процитовано 15 листопада 2020 . ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (9 грудня 2018). Кіно і цирк. Нумерологія (укр.) . «Дзеркало тижня» оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019 .↑ Говоримо із театральною режисеркою Тамарою Труновою /Укрінформ , 18 вересня 2020/↑ Тамара Трунова. УЛУН ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (27 квітня 2012). Хочеш ставити вистави — став! (укр.) . «Україна молода» . Процитовано 5 травня 2019 . ↑ Тамара Трунова: Театральні програми Британської Ради міняють світогляд не лише театралів, а й глядачів ↑ «Київський рахунок-2018»: Прізвища, висновки, цифри (укр.) . «Театрально-концертний Київ» . Процитовано 5 травня 2019 .↑ Підсумки II Всеукраїнського театрального фестивалю-премії GRA ↑ Андрій КУЛИКОВ (24 березня 2021). «Я створюю простори для кожної глядачки й глядача» — Тамара Трунова, лавреатка премії «Women in Arts» (укр.) . «Громадське радіо» . Процитовано 25 березня 2021 . ↑ Указ президента України №118/2022 . Офіційне інтернет-представництво Президента України (укр.) . Процитовано 9 березня 2022 .
