Трупіал мартиніцький

?Трупіал мартиніцький
	;
Охоронний статус
	; Уразливий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Трупіалові (Icteridae);
Рід:	Трупіал (Icterus);
Вид:	Трупіал мартиніцький;
Біноміальна назва
	Icterus bonana; (Linnaeus, 1766)
	; Ареал виду
Синоніми
	Oriolus bonana Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище:	Icterus bonana
Віківиди:	Icterus bonana
EOL:	1050846
ITIS:	560568
МСОП:	22724150
NCBI:	105509

Трупіа́л мартиніцький^[2] (Icterus bonana) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae)^[3]. Ендемік Мартиніки.

Опис

Довжина птаха становить 18-21 см. Верхня частина тіла чорна, голова, шия і груди темно-каштанові, нижня частина спини і надхвістя коричнювато-оранжеві. Нижні покривні пера крил і стегна оранжеві. Дзьоб і лапи чорні. Самиці маєть менш яскраве забарвлення, ніж самці.

Поширення і екологія

Мартиніцькі трупіали є ендеміками острова Мартиніка в архіпелазі Малих Антильських островів. Вони живуть в сухих тропічних лісах і мангрових заростях та на плантаціях, на висоті до 700 м над рівнем моря. Зустрічаються поодинці, парами або сімейними зграйками. Живляться комахами та іншими безхребетними. а також плодами і ягодами. Сезон розмноження триває з грудня по липень. Гніздо чашоподібне, робиться з рослинних волокон і листя, підвішується на дереві, на висоті від 2 до 4 м над землею. В кладці 2-3 кремово-білих з блакитнуватим відтінком яйця, поцяткованих коричневими плямками. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 15 днів після вилуплення. За пташенятами доглядають і самці, і самці.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція мартиніцьких трупіалів становить від 6 до 15 тисяч дорослих птахів. Їпм загрожує знищення природного середовища, а також гніздовий паразитизм з боку синіх вашерів.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Icterus bonana: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 серпня 2022
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 серпня 2022.