Турченко Юрій Якович
Ю́рій Я́кович Тýрченко (7 листопада 1923, Жуки — ?) — український радянський мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства з 1966 року, професор з 1969 року; член Спілки радянських художників України. Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки за 1971 рік[1]. БіографіяНародився 7 листопада 1923 у селі Жуках (нині Кременчуцький район Полтавської області, Україна). Брав участь у німецько-радянській війні, воював у артилерії. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (27 лютого 1945), медаллю «За відвагу» (1 вересня 1943)[2]. Член ВКП(б) з 1944 року. 1950 року закінчив Київський університет; у 1953 році — аспірантуру при Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського АН УРСР. Був учнем Василя Касіяна. З 1956 року працював у цьому інституті, завідував відділом. Мешкав у Києві в будинку на вулиці Микільсько-Ботанічній, № 14, квартира № 2. У 1974—1979 роках працював директором відділу музейних справ ЮНЕСКО у Парижі. Не погоджуючись з радянською політикою та дискримінацією українського мистецтва в Україні, у жовтні 1979 року попросив притулку у Франції та залишився на «Заході». ТворчістьПрацював у галузі мистецтвознавства. Серед робіт:
Автор графічних творів із зображенням архітектурних споруд. ПриміткиЛітература
|
Portal di Ensiklopedia Dunia