Тіфліс (еялет)

Еялет Тіфліс або Тіфліське бейлербейство — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 1578—1603 та 1724—1734 роках. Утворився внаслідок османських завоювань у Персії.

У 1578 році з початком війни проти Персії Лала Мустафа-паша захопив усю Грузію, де в Тіфлісі утворив бейлербейство. Згодом воно стало важливою військовою та економічною базою у війні проти Персії, що завершилася перемогою Османів й укладанням 1590 року Стамбульського договору. У 1586 році адміністративний центр перенесено до міста Горі, утворивши Горійське бейлербейство.

Занепад династії Сефевідів у 1720-х роках призвів до активізації османів на Кавказі. У 1724 році під час чергової війни з Персією (1723—1727 років) османські війська зайняли більшу частину Грузії, де утворили еялет. Першим очільником став Аріф Ахмед-паша. До 1727 року було підкорено також вірменські та азербайджанські землі. Відповідно за Гамаданським договором 1727 року тіфліський еялет залишився у складі Османської імперії. Першим очільником еялетом став Реджеп-паша.

У 1732 році Надир Шах, що відновив цілісність Персії, розпочав нову війну проти Османів. У 1735 році персам вдалося захопити Закавказзя разом з тіфліським еялетом. За умовами Константинопольського договору 1736 року османська імперія погодилася з втратою цих територій.

Складався з 8 лів (на кшталт санджаків): Тіфліс, Сомхіт, Акчакала, Газах, Горі, Мухрані, Тріялет, Кайгулу.

• D. E. Pitcher (1972). An Historical Geography of the Ottoman Empire: From Earliest Times to the End of the Sixteenth Century. Brill Archive. p. 140
• Ali Sinan Bilgili, «Osmanlı ve Safevi Hâkimiyetlerinde Tiflis (XVIII. Yüzyıl)», Türk Kültürü İncelemeleri Dergisi, Sayı 21, İstanbul 2009, s.38.