Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ, також відомий як ІР офіс) — державна організація, визначена Кабінетом Міністрів України як така, що виконує функції Національного органу інтелектуальної власності, входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності та належить до сфери управління Міністерства економіки України. Мета діяльності УКРНОІВІ — здійснення повноважень у сфері інтелектуальної власності, визначених законами України у цій сфері, актами Міністерства економіки України та Статутом УКРНОІВІ, а також забезпечення стабільного та ефективного функціонування і розвитку державної системи правової охорони інтелектуальної власності та інновацій. Ключові стратегічні напрями діяльності УКРНОІВІ, його цілі та завдання до 2028 року передбачені Стратегічним планом розвитку Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на 2024‒2028 роки. ІсторіяСтворення УКРНОІВІДержавну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» зареєстровано 24 серпня 2022 року відповідно до наказу Міністерства економіки України від 22 серпня 2022 року № 2673. Створення УКРНОІВІ відповідає змісту інституційної реформи в сфері інтелектуальної власності згідно з положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» від 16 червня 2020 року № 703-IX. УКРНОІВІ, який є функціональним правонаступником ДП «Український інститут інтелектуальної власності» («Укрпатент»), здійснює повноваження Національного органу інтелектуальної власності з 8 листопада 2022 року на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання Національного органу інтелектуальної власності» від 28 жовтня 2022 року № 943-р. Розвиток державної системи правової охорони інтелектуальної власності в УкраїніПісля проголошення незалежності України почався процес розбудови державної системи правової охорони інтелектуальної власності України. Так, у 1992 році було створено Державне патентне відомство України та Науково-дослідний центр патентної експертизи, а в 1998 році на базі НДЦ патентної експертизи створено Державне підприємство «Інститут промислової власності». 7 червня 2000 року було створено Державне підприємство «Український інститут промислової власності» («Укрпатент»), яке входило до сфери управління Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України[1]. У 2011 році замість Державного департаменту інтелектуальної власності була створена Державна служба інтелектуальної власності України, до сфери управління якої передано «Укрпатент»[2], а в 2013 році ДСІВ була перепідпорядкована Міністерству економічного розвитку і торгівлі України[3]. У 2017 році в межах процесу реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні[4] Державна служба інтелектуальної власності України припинила виконувати функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності. Зазначені функції було тимчасово передано до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України[5]. Протягом 2018‒2019 років у складі державної системи правової охорони інтелектуальної власності років функціонував «Національний офіс інтелектуальної власності», який відповідав за реалізацію меморандумів про співробітництво між Мінекономіки України та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ, WIPO). Законом України від 16 червня 2020 року № 703-IX було закладено поняття Національного органу інтелектуальної власності (НОІВ) та визначено його функції. До створення НОІВ як державної організації згідно Закону, його функції тимчасово покладалися на «Укрпатент»[6]. 8 листопада 2022 року УКРНОІВІ розпочав виконувати функції Національного органу інтелектуальної власності, а виконання цих функцій «Укрпатентом» було припинено. Правові засади діяльності
ПовноваженняПредметом діяльності УКРНОІВІ є виконання делегованих владних повноважень:
УКРНОІВІ також здійснює:
УКРНОІВІ виконує й інші функції та повноваження, зокрема:
КерівництвоОлена Орлюк, Директорка Богдан Падучак, перший заступник Директора Владислав Білоцький, заступник Директора Ігор Паренчук, заступник Директора Любов Майданик, заступниця Директора Микола Потоцький, заступник Директора Колегіальні органи і структурні підрозділиНаглядова рада є наглядовим органом УКРНОІВІ, до повноважень якого належить здійснення нагляду за фінансово-господарською діяльністю УКРНОІВІ, виконанням кошторису, використанням коштів, що формуються з надходжень від справляння зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності[8]. Апеляційна палата — колегіальний орган для розгляду заперечень проти рішень УКРНОІВІ щодо набуття прав на об'єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об'єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, заяв про визнання торговельної марки добре відомою в Україні та з розгляду інших питань, що належать до його компетенції відповідно до законодавства[9]. Атестаційна комісія — колегіальний орган УКРНОІВІ, основною метою діяльності якого є проведення атестації осіб, які висловили намір набути право на зайняття діяльністю представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного)[10]. Апеляційна комісія — колегіальний орган УКРНОІВІ, основною метою діяльності якого є розгляд скарг кандидатів у представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені) на рішення Атестаційної комісії та розгляд скарг на дії представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)[10]. Комісія з надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України (Комісія «Україна») — колегіальний орган, до повноважень якого належить розгляд клопотань заявників про надання дозволу на використання в торговельній марці офіційної назви та/або міжнародного літерного коду держави Україна та/або на включення до зображення торговельної марки імітації малого Державного Герба України[11]. У складі УКРНОІВІ також функціонують:
Центр медіації та посередництва IP офісуЦентр медіації та посередництва IP офісу - центр, який сприяє пошуку альтернативних шляхів вирішення спорів, включно з медіацією. Він забезпечує організацію та технічну підтримку процесу медіації, допомагаючи сторонам налагодити відносини через переговори. Наявний реєстр медіаторів IP офісу, де можна обрати фахівця у сфері ІР медіації [18]. Також наявний Кодекс професійної етики, який встановлює стандарти надання послуг медіації у сфері інтелектуальної власності [19]. Медіатори Центру IP офісу надають власникам прав інтелектуальної власності додаткову можливість для врегулювання спорів у досудовому порядку [20]. Замість звертатися до суду у спорах щодо інтелектуальної власності, сторони можуть скористатися послугами Центру медіації при УКРНОІВІ. Цей підхід надає більше можливостей для самостійного визначення умов вирішення конфлікту, є гнучкішим за судовий процес та допомагає уникнути значних витрат часу та грошей, зберігаючи при цьому партнерські відносини. [21] В межах роботи Центру передбачено процедуру проведення медіації в IP спорах та етапи, на яких можна використати медіацію [22]. Медіацію для вирішення спору можна використовувати на будь-якому етапі: до суду, під час розгляду справи або навіть після рішення суду. Крім того проведення медіації не зупиняє термін позовної давності [23]. Завданням центру є вирішення спорів щодо інтелектуальної власності в Україні мирним шляхом. Він навчає медіаторів та співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема EUIPO, щоб розвивати медіацію в цій сфері [24]. Міжнародна діяльністьВивести міжнародне співробітництво на новий рівень — одне зі стратегічних завдань УКРНОІВІ. Цей напрям також включає захист інтересів України на міжнародній арені, зокрема у WIPO, активну співпрацю з європейськими інституціями, зокрема EUIPO (Офіс з інтелектуальної власності Європейського Союзу), EPO (Європейський патентний офіс), національними ІР відомствами. У 2023 році був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності щодо співробітництва у сфері інтелектуальної власності. УКРНОІВІ продовжує виконання функцій Міжнародного пошукового органу (МПО) та Органу міжнародної попередньої експертизи (ОМПЕ). Відповідні зміни до Угоди між Міністерством економіки України та Міжнародним бюро WIPO затверджені на 55-й сесії Асамблей Союзу Договору про патентну кооперацію (PCT) 10 липня 2023 року. При цьому лише 25 офісів з інтелектуальної власності у світі отримали статус МПО/ОМПЕ, серед яких, окрім УКРНОІВІ, Європейський патентний офіс, Офіс США з патентів та торговельних марок, Японський патентний офіс тощо[25]. WIPO послідовно і активно підтримує Українську сферу інтелектуальної власності в умовах повномасштабного російського вторгнення. 14 березня 2022 року Україна набула повноправного членства в регіональній групі Центральної Європи та Балтії (CEBS) WIPO. До регіональної групи CEBS входять 19 країн (Албанія, Боснія і Герцеґовина, Болгарія, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Північна Македонія, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія та Чорногорія). Перемовини щодо вступу України в групу CEBS тривали з 2017 року. Важливим кроком у підтримці України та визнанні збройної агресії російської федерації стало прийняття 20 липня 2022 року під час проведення 63-ї серії засідань Генеральних Асамблей держав-членів WIPO рішення про допомогу та підтримку інноваційного та креативного секторів та системи інтелектуальної власності. Таке ж рішення було ухвалене у липні 2023 року, під час 64-ї серії засідань Генасамблей WIPO[26]. Рішення про продовження надання допомоги та підтримки інноваційного та креативного секторів та системи інтелектуальної власності України ухвалено й у липні 2024 року, у межах 65-ї серії засідань Асамблей держав-членів WIPO[27]. З метою розвитку двостороннього співробітництва у 2023 році УКРНОІВІ підписав:
У 2024 році УКРНОІВІ домовився про поглиблення співпраці з Агентством інтелектуальної власності Молдови[32]. Крім того, у 2024 році відбувся офіційний запуск EU4IP, проєкту співпраці між EUIPO та національними офісами інтелектуальної власності — УКРНОІВІ, Sakpatenti (Грузія) та AGEPI (Молдова) — для зміцнення прав інтелектуальної власності у Грузії, Молдові та Україні за підтримки ЄС[33]. Проєкт фінансується ЄС. Див. такожПримітки
ПосиланняДжерела
|
||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
