Українські Далекосхідні Окружні Ради — територіальні органи національного самоврядування українського населення на Зеленому Клині в 1917—1922 роках.
Українські Далекосхідні Окружні Ради об’єднували й координували діяльність українських організацій на території певних округ — повітів або областей, а також вели реєстрацію українського населення.
Історія
В липні1917 року у Харбінi була заснована Маньчжурська Українська Окружна Рада, що стала першою створеною Окружною Радою на Зеленому Клині. У серпні1917 починається робота з організації подібного органу у Владивостоці. Вже у квітні1918 року Третій Український Далекосхідний з’їзд ухвалив створення Українських Окружних Селянсько-робітничих Рад на всьому Зеленому Клині.
Українські Далекосхідні Окружні Ради ради проіснували до 1922 року, коли були розпущені після окупації Зеленого Клину радянською владою.
Структура
Всього було створено 10 Українських Окружних Рад[1]:
Крім Окружних рад на території Зеленого Клину, одна була за її межами, на території Китаю — Маньчжурська Українська Окружна Рада з центром у місті Харбін.
Одним із важливих напрямків діяльності Окружних Рад була реєстрація українського населення та видача відповідних посвідчень, що провадилося згідно з ухвалами ІІІ Українського Далекосхідного з'їзду. Це право було підтверджено мирним договором між УНР і РРФСР (1918 р.), згідно з яким Українські Окружні Ради на терені Росії отримали право виконувати функції консульських установ Української Держави.
Далекосхіднє видавниче товариство ім. Т.Г. Шевченка (Хабаровськ, 1918) • Українська Далекосхідня видавнича спілка (Владивосток, 1920) • Українське Далекосхіднє крайове кооперативно-видавниче товариство ім. Т.Г. Шевченка (Владивосток, 1921) • Видавництво «Сяйво» (Микольськ-Уссурійськ, 1920) • Видавництво «Січ» (Микольськ-Уссурійськ, 1921)