Уранопіліт

Уранопіліт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Up[2]
Хімічна формула	(UO₂)₆SO₄O₂(OH)₆·14H₂O[3]
Nickel-Strunz 10	7.EA.05[4]
Dana 8	31.2.6.1
Ідентифікація
Сингонія	триклінна сингонія[5]
Просторова група	кристалографічна група 1d[5]
Інші характеристики
Названо на честь	уран[4], повсть (давньогрецька мова)[4]
Типова місцевість	Яхимов[4], Йоганнгеоргенштадт[4]
Уранопіліт у Вікісховищі

Уранопіліт (рос. уранопилит; англ. uranopilite; нім. Uranopilit m) — мінерал, основний водний сульфат урану. Від назви хім. елементу урану і грецьк. «пілос» — повсть, J.A.Weisbach, 1882.

Хімічна формула: [(UO₂)₆|(OH)₁₀|SO₄]•12H₂O.

Містить (%): UO₃ — 81,63; SO₃ — 3,81; H₂O — 14,56.

Сингонія моноклінна. Форми виділення: оксамитові нальоти, кулясті або ниркоподібні маси, які складаються з мікроскопічних голок або пластинок, видовжених і сплюснутих, радіально-волокнисті та снопоподібні аґреґати. Спайність по (010) досконала. Густина 3,7-4,0. Тв. 2,0-3,0. Колір світло-жовтий, лимонно-жовтий, золотисто-жовтий. Люмінесціює жовто-зеленим. Вторинний мінерал уранових родовищ. Рідкісний. Супутні мінерали: уранініт та ін. мінер. урану, ґіпс, сульфіди, ярозит.

Знахідки: Вьользендорф (Баварія, ФРН), Яхімов і Пршибрам (Чехія), Шинколобве (пров. Шаба, Конго).

Розрізняють:

• α-уранопіліт (метауранопіліт — зневоднений уранопіліт, кількість води 5H₂O),
• β-уранопіліт (метауранопіліт), R.Novacek, 1935.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Уранопіліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Уранопіліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Progress in Solid State Chemistry
• Athena mineral: Mineral Data