Усаковський Сергій Олександрович
Сергі́й Олекса́ндрович Усаковський (нар. 10 жовтня 1968, Черкаси)[2] — радянський і український футболіст, що грав на позиції півзахисника, і футзаліст. Майстер спорту України міжнародного класу з футзалу. Брат-близнюк відомого українського футзаліста Юрія Усаковського. БіографіяОсвітаБрати не дуже любили навчатися, але завдяки наполегливості Геннадія Лисенчука закінчили навчання в київському Національному університеті фізичного виховання і спорту України. Дитинство і юністьУ 1979 році почав з братом займатися футболом у черкаській ДЮСШ № 1, де їхнім тренер був Олександр Блуд. Команда 1968 р.н. пробилася до фіналу першості УРСР серед юнаків, а окрім братів Усаковських в ній також виступали Євген та Ігор Столовицькі, Микола Ліпинський і Андрій Курочкін[1][3]. Після закінчення ДЮСШ жодних пропозицій з футбольних команд не надійшло через те, що брати були худорляві і низькі[4]. Потім їх призвали в радянську армію, де вони провели наступні два роки. В футбольну команду СКА потрапити не вдалося і спочатку вони опинилися в навчальній бойовій частині у Куйбишеві, а військову службу проходили у місті Бялогард (Польща). Під час служби в армії посилено займалися на перекладині і зі штангою[5]. Футбольна кар'єраПісля демобілізації грав у змаганнях колективів фізкультури, виступаючи за черкаський «Ротор». Також у цей же період у 1990 році завоював срібні нагороди чемпіонату Черкаської області, виступаючи за «Хімік» (Черкаси)[6]. В кінці 1990 року отримали запрошення від черкаського «Фотоприладу» і взяли участь у матчах Кубка УРСР з міні-футболу, що відбувався в Дніпропетровську. У півфіналі «Фотоприлад» поступився ДХТІ, але Сергій став найкращим гравцем турніру. Через півроку виступів у КФК брати перейшли в сєвєродонецький «Хімік», що виступав у Другій лізі чемпіонату СРСР[7]. Після цього повернувся разом із братом додому, де деякий час грав за «Тясмин» з Кам'янки, що виступав у обласному чемпіонаті і посів там 5 місце (на рахунку Усаковського 2 голи)[8]. За час футбольної кар'єри виступав за «Фотоприлад» і «Енергетик» (Чигирин) у чемпіонаті Черкаської області, «Ротор» і «Локомотив» (Гребінка) у першості України серед КФК, «Дніпро» (Черкаси) і «Хімік» (Сєвєродонецьк) у першості України. Кар'єра у футзаліВ кінці 1991 року Усаковські отримали запрошення із дніпропетровського «Механізатора», керівництво якого запримітило їх на Кубка УРСР з міні-футболу 1990 року. Разом з «Механізатором» Сергій виграв Кубок СРСР з міні-футболу, що проводився в перший і єдиний раз. Брати мали пропозицію з вищолігового «Кременя», але вирішили продовжувати займатися футзалом і опинилися в «Надії». Запорізький клуб взяв участь у першому чемпіонаті незалежної України, який проводився під егідою Асоціації міні-футбольних клубів і здобув «золото». Після успішного сезону в Запоріжжі, а особливо фінального матчу Кубку України, де «Надія» зіграла зі «СКІФ-Сілеком», братів запросили у столичну команду, де вони стали лідерами колективу і виграли перший чемпіонат України, що проводився Асоціацією міні-футболу України[9]. «Новорусь»/«Спартак-Новорусь» і УС «Кампус»Після вдалого сезону до Києва за братами приїхали керівництво і тренерський штаб московської «Новорусі», яка виграла путівку у Вищу лігу, в особі Прохорова, Володимира Муханова і Володимира Шевчука. Незадовго до цього у братів була пропозиція з Польщі, де пропонували зарплату в 100 доларів на місяць, але російський варіант виявився більш вигідним. Обговоривши можливий трансфер з президентом АМФУ Геннадієм Лисенчуком, брати переїхали в Росію. Спочатку в «Новорусі» Усаковський виходив на заміну, але згодом став гравцем основного складу. Дуже вдалим для нападника видався розіграш Кубка Росії. Сергій забив чотири голи у розіграші Кубка Росії чим допоміг команді виграти бронзові медалі турніру[10]. Після перемоги на турнірі в Німеччині брати отримали пропозицію пограти в Бельгії, але у них ще на півроку був діючий контракт з «Новоруссю», а бельгійці чекати його завершення не захотіли. Після завершення сезону у Росії, Усаковські приїхали в Україну, де керівництво київського УС «Кампус» намагалося підписати братів. Брати зіграли за столичну команду один матч в 1/8 фіналу Кубка України[11], після якого вона вилетіла з турніру і повернулися в Росію. Київський клуб намагався підписати братів і на початку 1997 року, але безуспішно[12]. Перед стартом Кубка Росії 1995 року через фінансові проблеми клуб Усаковського «Новорусь» злився зі «Спартаком» і отримав нову назву - «Спартак-Новорусь». У розіграші Кубка Сергій забив вісім голів, причому чотири з них у фінальній стадії, але його команда у фіналі програла «Діні» 4:7[13]. Після цього команда була розформована через брак коштів. «КСМ-24» і «Будівельник-7»У 1997 році «КСМ-24» виграв Кубок ліги, обігравши у фіналі діючого переможця Турніру європейських чемпіонів московську «Діну» 4:3, а Усаковський відзначився голами, як у фінальному матчі, так і у півфіналі[14]. У грудні 2005 року Юрій разом з Сергієм перейшли в іркутську «Зірку»[15], але приїжджали грати тільки на тури[16], завдяки чому встигали також виступати за черкаський «Рятівник», що виступав у Другій лізі України. У березні 2007 року брати були відраховані зі «Зірки» через те, що не вийшли на дві офіційні гри першості Росії, а також головний тренер Євген Єропов був незадоволений їхньою грою у турі до того[17]. Після цього Усаковські перейшли в глазовський «Прогрес»[18]. 29 березня 2013 року зіграв у матчі між збірними ветеранів України і Росії[19]. Виступи за збірніСтудентська збірна УкраїниНаціональна збірна УкраїниУсаковський дебютував у збірній України у двадцятип'ятирічному віці ще 1993 року, коли вона вперше зібралася і взяла участь у турнірі «Санкт-Петербурзька осінь-1993», що проходив з 3 по 7 листопада. Сергій забивав практично у кожному матчі і отримав звання найкращого нападника (за іншими даними - найкращого бомбардира турніру)[20]. Ще один дебют Усаковського у збірній відбувся у її першому офіційному матчі 5 червня 1994 року проти білорусів у Мінську. чемпіонат Європи 2003 року брати пропустили через травми[21]. Нагороди і досягненняКомандніУ футболі
У футзалі
Особисті
Цікаві факти[29]
Примітки
Джерела
Література
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
