Федерація футболу УРСР Федерація футболу Української РСР — колишній регіональний керівний орган радянського футболу, який здійснював свою діяльність на території Української РСР з 1959 по 1991 роки. Неофіційно називалася як Федерація футболу України.[1] У 1991 році був перетворений (оформлений) у повноцінну національну Федерацію футболу України. ІсторіяУ 1923 році була створена вища рада фізичної культури Української соціалістичної радянської республіки яка опікувалася розвитком фізкультури і спорту в тому числі і футболу. У 1932 році в системі вищої ради фізичної культури створюються спортивні секції, серед них секція футболу, яка у 1934 році вступає до всесоюзної секції. Всесоюзна секція футболу 1946 року стає членом ФІФА. Республіканська секція футболу 1959 року була перетворена у федерацію футболу УРСР. Орган вищої футбольної влади в Українській республіці отримав статус федерації в 1959 році, шляхом перетворення Секції футболу УРСР, яка була створена 1932 року із 1934 входила до секції футболу СРСР як регіональний з обмеженою автономією[2][3]. У 1990 і 1991 роках федерація вкотре намагалася здобути визнання від ФІФА, але їй було відмовлено.[4] Великого розголосу набула така собі «Камишинська справа» під час розиграшу Кубка СРСР з футболу 1990—1991 років, коли київське Динамо було виключено зі змагань на ранніх етапах у серпні 1990 року.[4] Федерація ативно відстоювала права і можливості республіканських кадрів як футболістів так і арбітрів (суддів, за радянською термінологією).[4] У квітні 2017 Котельников в інтерв'ю інтернет газеті "КОМАНДА 1" згадував, що у серпні 1991 року до відділення футболу Спорткомітета звернулися представники "Руха" (Народний рух України) і в ультимативній формі вимагали виходу зі складу союзної (по факту, радянської) федерації. Представники Спорткомітету намагалися пояснити, що у серпні це зробити неможливо, адже в розпалі чемпіонат СРСР і першість України, що проводилася в одній із зон другої ліги. Запропонували інший варіант: дограти сезон до кінця, а потім уже порушувати питання про вихід. Оскільки наші аргументи не були почуті, нам довелося у вересні збирати футбольний актив країни — представників клубів, ветеранів, відомих функціонерів, — і на цих зборах було ухвалено рішення про те, щоб дограти чемпіонат, а після закінчення, у грудні, повернутися до питання про створення Федерації футболу України. Після створення Федерації футболу України у грудні 1991, від відділення футболу Спорткомітету відразу відмовився Спорткомітет СРСР, де місцеві працівники отримували зарплату, і федерація вирушили у самостійне плавання, ставши першою незалежною федерацією України. Голови федерації (секції) футболу УРСР
Інформація зі статті в газеті «Спорт-експрес», авторства Валерія Мирського.[2] За іншими даними першим головою у 1959 році був Микола Миколайович Балакін[3], а в 1987—1989 роках республіканську ФФ очолював Юрій Олександрович Пустоваров[1]. Інформація про президенство Пустоварова з'явилася від спортивного журналіста Анатолія Коломійця, але в інтерв'ю ukrfootball.ua секретар ФФУ Кір'янова спростувала її пояснивши, що Пустоваров був "віце-президентом, але президентом - ніколи".[1] Вона також додала, що він керував Комітетом у справах фізкультури та спорту УРСР.[1] Розташування і штатФедерація розміщувалася навпроти музею Леніна (Український дім), де займали одну велику кімнату у двоповерховому будинку який пізніше знесли.[1] З часом (1970-ті) перемістилася на Центральний стадіон (Національний спортивний комплекс «Олімпійський»), де займала третій поверх, а до штату додався спеціаліст із фінансів.[1] Штат федерації складався з небільше аніж 11 працівників.[1] ТурніриФедерація брала участь в організації проведення таких турнірів:
Важливі постатті
Примітки
Література
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
