Коньков Анатолій Дмитрович
Анато́лій Дми́трович Конько́в (19 вересня 1949, Красний Луч, Ворошиловградська область, УРСР — 4 жовтня 2024) — український радянський футболіст, тренер, український тренер, голова Федерації футболу України з 2 вересня 2012 року по 23 січня 2015 року. В минулому захисник і півзахисник. Майстер спорту (з 1969), майстер спорту міжнародного класу (з 1975), заслужений майстер спорту СРСР (з 1982), Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (з 2011). ЖиттєписФутболом почав займатися в Краматорську Донецької області. Перший тренер — Ю. І. Нестеренко. В 1968–1974 роках виступав за донецький «Шахтар». У 1972 році виступав на чемпіонаті Європи, будучи гравцем першої ліги. Наприкінці 1974 року разом з Євгеном Кананою потрапив у побутовий скандал (бійка в ресторані Донецька), обоє були дискваліфіковані довічно, але Лобановський зумів домогтись скасування покарання і переведення в «Динамо». В 1975–1981 роках грав у київському «Динамо». В складі збірної України призер Спартакіади 1979. В європейських кубкових турнірах зіграв 39 матчів, забив 1 гол:
Після кар'єри гравця став тренером, працював з «Таврією» (Сімферополь), «Шахтарем» (Донецьк), «Зенітом» (Ленінград), ФК «Миколаїв», «Сталлю» (Алчевськ), «Інтером» (Азербайджан), а також молодіжною та національною збірними України. З кінця 2006 року президент дитячого ФК «Старт» імені Анатолія Конькова. З 2008 — спортивний директор «Сталь» Алчевськ. 2 вересня 2012 року обраний Президентом Федерації футболу України. 18 грудня 2014 подав у відставку[7][8], яка була прийнята виконкомом ФФУ 23 січня 2015[9][10]. Помер 4 жовтня 2024 року на 75-му році життя[11]. Досягнення
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia