Федорит

Федорит
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d][1]
IMA-номер	IMA1967 s.p.
Абревіатура	Fdr[2]
Хімічна формула	(K,Na)₂,₅(Ca,Na)₇Si₁₆O₃₈(OH,F)₂·3,5H₂O
Nickel-Strunz 10	9.EE.80[3]
Інші характеристики
Названо на честь	Федоров Євграф Степанович
Федорит у Вікісховищі

Федорит (англ. fedorite; нім. Fedorit m) — мінерал, силікат кальцію і натрію.

Названий за прізвищем російського кристалографа Є. С. Федорова (А. А. Кухаренко, М. П. Орлова, А. Г. Булах, Э. А. Багдасаров, О. М. Римская-Корсакова, Е. И. Нефедов, Г. А. Ильинский, А. С. Сергеев, Н. Б. Абакумова, 1965).

Хімічна формула:

• 1. За Є. Лазаренком: K_0,25NaCa[Al_0,25Si_3,75O9(OH)]•1,5H₂O.
• 2. За К.Фреєм: (Na, K)Ca(Si, Al)₄(OH)₁₀•1,5H₂O.
• 3. За «Fleischer's Glossary» (2004): KNa₄Ca₄(Si, Al)₁₆O₃₆ (OH)₄•6H₂O.

Містить у % (з пісковиків Тур'євого мису на Кольському п-ові): K₂O — 3,80; CaO — 15,80; Na₂O — 8,00; R₂O₃ — 3,30; SiO₂ — 62,99; втрати при прожарюванні — 5,33.

Сингонія моноклінна. Утворює псевдогексагональні, таблитчасті, мусковітоподібні кристали. Спайність слюдоподібна по (001). Густина 2,58. Тв. 5. Безбарвний, у великих кристалах блідий малиново-рожевий. Блиск скляний.

Знайдений серед фенітизованих пісковиків Тур'євого мису (Кольському п-ів) разом з нарсарсукітом, кварцом, апофілітом у тріщинах окремості.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Федорит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Федорит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.