Федорівка (Волинська область)
Фéдорівка — село в Україні, у Володимир-Волинській громаді Володимирського району Волинської області. В с. Федорівка проживає 569 осіб, протяжність — 3 км. Розташована Федорівка на березі річки Луги. Кількість дворів (квартир) — 202. З них 26 нових (після 1991 р.). У селі є фельдшерсько-акушерський пункт, 3 торговельних заклади. Наявні телевізійне (УТ-1) і проводове радіомовлення. Село газифіковане. Дороги з ґрунтовим покриттям у незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами. Географія![]() Село розташоване на правому березі річки Луга і є західною околицею міста Володимир. Біля села проходить дорога на Устилуг. ІсторіяУ «Списках населенных мест Российской империи. Волынская губерния» за 1906 р. не згадується. Друга світова війнаПід час Другої світової війни вбита 15.02.1944 р. на горищі своєї хати поляками з Білина Гладкова Ганна. Спалено стодолу, оборіг, хлів, худобу. На відплату син Ганни Гладков Олександр Артемович закидав польську хату гранатами і підпалив її, де загинули Ґура Гелька, Каркушевський Генек і ще 10 поляків. Хата була поляка Риліга. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 482 особи, з яких 216 чоловіків та 266 жінок.[1] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 568 осіб.[2] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Стара катедраСтара катедра — памʼятка місцевого значення. Статус визначений рішенням виконкому Волинської обласної ради № 76 від 03.04.1992. Стара катедра — це народна назва решток мурованого храму XII століття. Археологічні розкопки говорять про послідовне існування кількох храмів на цьому місці. Найдавніший храм зʼявився на цьому місці приблизно в часи поширення християнства на Русі. Можливо, що із заснуванням у 992 р. володимирської єпархії саме ця церква стала кафедральним собором. За іншими даними, найдавніший храм не був добудований, а на його місці почали зводити новіший. Жодних достовірних відомостей, окрім археологічних знахідок та народних переказів, про цей храм не існує. Новий (уже деревʼяний) храм згадується у заповіті старости Володимирського та Вінницького, маршалка землі Волинської князя Теодора Андрійовича Сангушка від 9 листопада 1547 р. У візитації 1695 р. храм названий «стародавньою кафедрою володимирських єпископів». У візитації 1695 р. занотовано, що церква в 1683 р. «згнила».[4] У XVIII ст. на цьому місці була збудована деревʼяна каплиця Теодора Стратилата, яку розібрали у 1815 р. При розкопках 1886 р. виявлені склепи усередині церкви та поховання навколо неї. Повторні розкопки були проведені в 1975 р.[5] ![]() Економіка
Визначні місця
Уродженці села
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia