Федінчук Володимир Васильович
Володи́мир Васи́льович Федінчу́к (20 грудня 1992 — 22 січня 2024, під Новомихайлівкою Донецької області) — український театральний актор. Актор Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. Івана Озаркевича (2011—2016), артист драми Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру (2016—2024), учасник народного ансамблю танцю «Сварга». Володар Гран-прі XVIII Всеукраїнського конкурсу виконавців художнього слова ім. Лесі Українки (2023)[1]. Загинув на фронті у січні 2024 року[2][3][4]. ЖиттєписНародився 20 грудня 1992 року в селі Ставках, нині Гримайлівської громади Чортківського району Тернопільської области України. Випускник Теребовлянського училища культури (2012), закінчив Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю «Театральне мистецтво» (2015). З 2011 року працював у Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. Івана Озаркевича. З 2016-го — актор драми Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру[5]. Був активно задіяний у репертуарі театру — виконував провідні ролі у виставах «Войцек» за Георгом Бюхнером, «На полі крові» за поемою Лесі Українки, зіграв Енея в «Енеїді» Котляревського та молодого Скруджа у «Різдвяній історії» Дікенсена — головних прем'єрах театру 2023 року[6]. Став володарем Гран-прі ХVІІІ Всеукраїнського конкурсу виконавців художнього слова ім. Лесі Українки, який 2023 року пройшов у місті Звягель (за виконання монологу Юди з драматичної поеми «На полі крові»)[1][7]. Режисер Максим Голенко, після роботи над виставою «Зерносховище», назвав Володимира «одним із найдрайвовіших акторів Рівненського театру»[8]. Захищати країну під час повномасштабного російського вторгнення пішов наприкінці 2023 року. Загинув 22 січня 2024 року в боях під Новомихайлівкою Донецької області у віці 31 року[9][10][11][12]. «ТИ зустрів 2024-ий „на нулі“. ТИ писав, що знаєш запах бою, що понад тиждень не вилазив з окопу, що бачив, як побратимів посікло осколками, а потім сам відчув біль в скаліченій руці. І раптом ТИ зник. Зв'язок обірвався, але надія жила. А потім звістка: ТЕБЕ більше немає з нами. ТИ загинув, як герой. В бою» — написав очільник Рівненського театру Володимир Петрів[13][14]. «Коли ще раз почую гівновираз: „Нєзамєнімих нєт людєй!“ Не стримаюсь і плюну у мармизу, Бо вже на цій війні загинув наш Еней!», — висловився музикант і карикатурист Юрій Журавель та намалював портрет Володимира Федінчука[15]. Прощання з полеглим воїном відбулося 1 лютого 2024 року на Театральній площі перед театром, згодом у Соборі Святого Миколая Чудотворця. Похований на кладовищі «Нове» у Рівному[16]. Пам'ятьРішенням міської ради №4669 від 14 березня 2024 року Володимир Федінчук став почесним громадянином Рівного. У вересні 2024-го Володимира Федінчука нагороджено посмертно Рівненською міською мистецькою молодіжною премією ім. Олександра Храпаченка в галузі театрального мистецтва[7]. 22 січня 2025 року, у день загибелі військового, у Рівненському обласному музично-драматичному театрі зіграли виставу «Енеїда» в пам'ять Володимира Федінчука[17][18]. 2025 року організовано Фестиваль-конкурс читців «Еней був парубок моторний» імені Володимира Федінчука, який проходить у двох номінаціях: «Декламація» (виразне читання уривків) та «Інсценізація» (театральні постановки), де учасники відтворюють уривки з твору «Енеїда» Івана Котляревського[19] Робота в театрі
Репертуар наведено за сайтом театру[5]:
Нагороди та визнання
Примітки
Посилання |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
