Фельшебаніїт

Фельшебаніїт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Fsb[2]
Хімічна формула	Al₄(SO₄)(OH)₁₀·4H₂O[3]
Nickel-Strunz 10	7.DD.05[4]
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь	Baia Spried[5]
Фельшебаніїт у Вікісховищі

Фельшебаніїт (рос. фельшебаниит; англ. felsöbanyite, нім. Felsöbanyit m) — мінерал, основний водний сульфат алюмінію.

Від назви родовища Бая-Спріє в Румунії (угор. — Фельшебаня), W.K.Haidinger, 1825.

Синоніми: фельзобаніїт.

Хімічна формула: Al₄[(OH)₁₀SO₄]•5H₂O.

Містить у % (з родов. Бая-Спріє, Румунія): Al₂O₃ — 45,63; SO₃ — 16,47; H₂O — 37,27.

Сингонія ромбічна. Утворює кулясті променисті аґреґати пластинчастих кристалів, також зростки дощатих кристалів, таблитчастих і видовжених. Спайність ясна по (010) і (100). Густина 2,33. Тв. 1,5. Колір жовтий до білого. На площині спайності перламутровий полиск.

Зустрічається в родов. Бая-Спріє (Трансільванія, Румунія) разом з марказитом, антимонітом і баритом, на Самарській луці (біля м. Самара, Росія), в р-ні Желєзноводська (Північний Кавказ, Росія), Ірчестер, граф. Нортгемптоншир (Велика Британія) і в Кривому Розі (Україна). Рідкісний.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фельшебаніїт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Фельшебаніїт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.