Фещенко Василь Іванович

Фещенко Василь Іванович
Народився	29 грудня 1943(1943-12-29)  Чоповичі, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер	24 вересня 2023(2023-09-24)[1] (79 років)  Житомир, Україна[1]
Громадянство	СРСР  Україна
Навчання	Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша і Київський державний художній інститут (1971)
Нагороди	Почесна грамота Президії Верховної Ради Кабардино-Балкарської АРСР
Премії	Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка
Звання

Василь Іванович Фещенко (29 грудня 1943(19431229), Чоповичі — 24 вересня 2023, Житомир) — український скульптор; член Спілки художників України з 1978 року^[2].

Народився 29 грудня 1943 року в селі Чоповичах (тепер Коростенський район Житомирської області, Україна). Закінчив восьмирічну школу в Чоповичах, скульптурно-прикладне відділення Сімферопольського художнього училища імені Миколи Самокиша. Після здобуття мистецької освіти у 1971 році у Київському художньому інституті (викладач Олександр Ковальов), працював в Житомирі, в майстернях художнього фонду^[2]. Жив у Житомирі, на вулиці Київській^[3].

Виготовляв роботи з мармуру, бронзи та граніту^[2]. Серед робіт:

• цикл композицій «Прокляття війни» (1979);
• «Тарас Шевченко» (1991);
• «Митрополит Іван Огієнко» (2000);
• «Святослав Ріхтер» (2001);
• «Очікування» (2004);
• «Яринка» (2004)^[4];

пам'ятники

• Марку Вовчку (1977; Нальчик, вулиця Марка Вовчка, 3)^[5];
• Івану Огієнку (2014; Житомир);
• Олегу Ольжичу (2014; Житомир)^[2];
• Тарасу Шевченку (2014; Коростень);
• Георгію Готовчицю (меморіальна дошка, Житомир)

Створив галерею образів: хірурга Миколи Пирогова, композиторів Михайла Скорульського, Віктора Косенка, Анатолія Білошицького, Дмитра Шостаковича, співака Бориса Гмирі, актора Петра Кукуюка, балерини Лідії Чернишової^[2].

Роботи скульптора знаходяться в музеях Житомира, Ужгорода, Крописницького, Львова, Баку, Нальчика, в Національному художньому музеї України^[2].

• Почесна грамота Президії Верховної Ради Кабардино-Балкарської АРСР (за створення пам'ятника Марку Вовчку в Нальчику);

почесні звання

• Заслужений художник України з листопада 1995 року;
• Народний художник України з 2009 року;

премії

• Всеукраїнська премія імені Івана Огієнка (2009);
• Літературно-мистецька премія імені Лесі Українки Житомирського обласного відділення Українського фонду культури у номінації «Образотворче мистецтво» (2014; за втілення образу Тараса Шевченка в камені у містах Коростені та Чуднові)^[2].