Фотонний комп'ютер

Оптичний комп'ютер - комп'ютер, заснований на використанні оптичних процесорів. На відміну від звичайних комп'ютерів, заснованих на електронних технологіях, в оптичних комп'ютерах операції виконуються шляхом маніпуляції потоками оптичного випромінювання, що дозволяє досягти більшої продуктивності обчислень ^[1].

Переваги оптичних технологій

Принципове підвищення продуктивності
Можливе зменшення розмірів елементів схем
Знижується споживана потужність

Перші оптичні комп'ютери

Оптичний комп'ютер компанії «Bell Labs»

Перший макет оптичного комп'ютера був створений в 1990 році Аланом Хуаном у (Bell Labs) ^[2]^[3]. Процесор другого покоління носив назву «DOC-II» (англ. Digital Optical Computer - цифровий оптичний комп'ютер) і був здатний перевіряти до 80 тис. сторінок тексту в секунду при виконанні команди пошуку слова.

Оптичний комп'ютер компанії «Lenslet»

Компанією «Lenslet» був випущений єдиний на даний момент комерційний оптичний процесор EnLight256 ^[2]^[4]. Особливістю його архітектури є те, що в той час, як ядро засноване на оптичних технологіях, всі входи і виходи - електронні. Цей процесор здатний виконувати до 8 × 10 ¹² операцій в секунду. Комп'ютер на базі EnLight256 здатний обробляти 15 відеоканалів стандарту HDTV в режимі реального часу і дозволяє створити новий напрям в голографічному 3D TV.

Перші прототипи 32-нм оптоелектронних чипів

У 2009 році професорами Массачусетського технологічного інституту Володимиром Стояновичем і Радживом Ремом було запропоновано використовувати для створення оптоелектронних пристроїв, в тому числі і оптичних процесорів, звичайний технологічний процес виготовлення напівпровідникових процесорів, заснований на 32-нм технології. За їхніми розрахунками це дозволить досягти більшого.

Див. також

Примітки

↑ Ківі Берд. Да будет свет! [Архівовано 19 лютого 2012 у Wayback Machine.] - Компьютерра.
↑ ^а ^б Денис Колисниченко, Оптические процессоры от и до, журнал: Хакер, номер #055, стр. 055-012-1. Архів оригіналу за 6 червня 2010. Процитовано 4 травня 2012. [Архівовано 2010-06-06 у Wayback Machine.]
↑ Borsook P. Alan Huang // Network World. — 1990.
↑ tech/optical/EnLight256.pdf Інформація від Lenslet Ltd. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 4 травня 2012. [Архівовано 2012-04-11 у Wayback Machine.]

Література

Волноводная оптоэлектроника. — Под редакцией Т. Тамира. Перевод с англ. А. П. Горобца, Г. В. Корнюшенко, Т. К. Чехловой, В. И. Аникина. — Москва. — «Мир», 1991.
Системы обработки информации. Волоконно-оптический распределительный интерфейс передачи данных (ВОРИПД). — М.: Госстандарт России, 1997. — 120 с.
Гребнев А. К., Гридин В. Н., Дмитриев В. П. Оптоэлектронные элементы и устройства. — Издательство «Радио и связь», 1998.
А. М. Юшин Справочник. Оптоэлектронные приборы и их зарубежные аналоги. — Т.1., Радиософт. — Москва, 1998.
П. А. Белов, В. Г. Беспалов, В. Н. Васильев, С. А. Козлов, А. В. Павлов, К. Р. Симовский, Ю. А. Шполянский. Оптические процессоры: достижения и новые идеи. // В кн.: Проблемы когерентной и нелинейной оптики, СПб, 2006, стр. 6-36.
Створений перший в світі діючий фотонний процесор