Французько-румунські відносини

Французько-румунські відносини
Франція	Румунія
міжнародні відносини Франції Міжнародні відносини Румунії

Французько—румунські відносини — це двосторонні відносини між Францією та Румунією. Дипломатичні відносини між двома країнами розпочато в 1880, коли були відкриті взаємні легації, хоча контакти між країнами-попередниками Франції та Румунії тягнулися до середньовіччя.^[1]

Наразі у Бухаресті розташоване французьке посольство та три почесні консульства (у Крайові, Констанці та Брашові). Румунія має посольство в Парижі, три генеральні консульства (у Ліоні, Марселі та Страсбурзі) та чотири почесні консульства (у Нанті, Бордо, Ніцці та Бресті).

Обидві країни є повноправними членами НАТО та Європейського Союзу. З 1993 року Румунія є членом Франкофонії.

Зовнішня політика Франції у 1920-1930-х мала на меті побудувати військові союзи з малими країнами Східної Європи, щоб протистояти загрозі німецьких атак. Париж розглядав Румунію як ідеального партнера в цій діяльності, особливо в 1926—1939 роках. Під час Другої світової війни альянс зазнав краху. Румунія була спочатку нейтральною, а потім після того, як Німеччина перемогла Францію в 1940, вона націлилася на дружбу з Німеччиною. Основний інструмент, який Франція використовувала, — це продаж зброї для зміцнення Румунії та забезпечення її прихильності. Французькі військові обіцянки були невиразними, і їм не довіряли після продажу Чехословаччини в Мюнхені в 1938 р.

До 1938 французам потрібна була вся зброя, яку вона могла виготовити. Тим часом Німеччина була готова будувати міцні економічні зв'язки. У 1938-39 рр. Франція доклала максимум зусиль для гарантування румунських кордонів, оскільки розраховувала на те, що Німеччині потрібна румунська нафта, але Румунія вирішила, що війна з Німеччиною буде безнадійною, і тому вона більш прихильно ставилася до Берліна.

У 1976—1994 роках французький автовиробник Citroën намагався отримати прибуток спільним підприємством соціалістично-капіталістичного характеру. Він побудував Citroën Axel для західних ринків, в той час як фірму Oltcit в Румунії. Румунія шукала сучасних технологій для зміцнення свого слабкого промислового сектору. Citroën хотів, щоб периферійні виробничі центри з меншою заробітною платою знизили виробничі витрати та вийшли на нові ринки. Зрештою, це підприємство було дорогим провалом з кількох причин. Лінії поставок часто переривались, тому виробництво продукції не виправдало очікувань. Румунські фабрики не змогли виготовити бездоганну машину або виконати терміни доставки.^[2]

Французька багатонаціональна банківська компанія Société Générale придбала основний пакет румунського банку Banca Română pentru Dezvoltare в 1999 році і перейменувала його в BRD — Groupe Société Générale . Це третій за величиною банк Румунії за загальними активами та часткою на ринку.^[3]

Французька будівельна компанія Colas Group працювала на румунській ділянці автомагістралі A2 між Чернаводе та Медгіддією у період з березня 2009 р. по квітень 2011 р., коли контракт було розірвано Національною компанією автомобільних доріг та національних доріг Румунії через низькі результати роботи французької компанії.^[4]

• Зовнішні відносини Франції
• Зовнішні відносини Румунії

• Боуд, Гевін. «Де Голль, Чаушеску і травень 1968 року.» Комунізм ХХ століття 3.3 (2011): 131—147.
• Гатежель, Люмініта. «Соціалістично-капіталістичне спільне підприємство: Citroën у Румунії протягом 1980-х». Журнал історії транспорту 38.1 (2017): 70-87.
• Хойсінгтон-молодший, Вільям А. «Боротьба за економічний вплив у Південно-Східній Європі: французька невдача в Румунії, 1940 р.» Журнал новітньої історії 43.3 (1971): 468—482. онлайн
• Джексон, Пітер. «Франція та гарантія Румунії, квітень 1939 р.» Розвідка та національна безпека 10.2 (1995): 242—272.
• Томас, Мартін. «Для озброєння союзника: продаж французької зброї в Румунію, 1926—1940 рр.» Журнал стратегічних досліджень 19.2 (1996): 231—259.
• Торрі, Гленн Е. Анрі Матіас Бертело: Солдат Франції, захисник Румунії (Histria Books, 2001).

• Міністерство закордонних справ Франції щодо відносин з Румунією
• Міністерство закордонних справ Румунії щодо відносин з Францією
• Посольство Франції в Бухаресті (французькою мовою)
• Посольство Румунії в Парижі