Фредрік Фердинанд Карлсон

Фредрік Фердинанд Карлсон
Fredrik Ferdinand Carlson
Народився	13 червня 1811(1811-06-13)[1][4][…]  Alsike parishd, Швеція[1][5][…]
Помер	18 березня 1887(1887-03-18)[1][2][3] (75 років)  Гедвіг-Елеонораd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[3]
Поховання	Старий цвинтар Уппсалиd[6]
Країна	Швеція
Діяльність	історик, викладач університету, політик, письменник
Галузь	історія[7] і політична діяльність[7]
Alma mater	Університет Уппсала[3]
Науковий ступінь	бакалавр мистецтв (17 грудня 1832) і магістр філософіїd (14 червня 1833)
Знання мов	шведська[7]
Заклад	Університет Уппсала[3]
Членство	Шведська академія[3], Шведська королівська академія наук, Королівське фізіографічне товариство в Лунді, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Royal Swedish Academy of War Sciencesd, Баварська академія наук, Royal Society for Publication of Manuscripts on Scandinavian Historyd, Уппсальське королівське наукове товариствоd, Шведська королівська музична академіяd, Samfundet Pro Fide et Christianismod і Геттінгенська академія наук
Посада	member of the Riksdag of the Estatesd[1][3], member of the First Chamberd[1][3], Minister of Ecclesiasticsd, Minister of Ecclesiasticsd, principal of Uppsala Universityd і seat 4 of the Swedish Academyd
Партія	Q10444847? (1887)[3]
Діти	Ernst Carlsond[3] і Gustaf Carlsond[5][3]
Нагороди	Почесний доктор Копенгагенського університетуd (1879)
Медіафайли у Вікісховищі

Фредрік Фердинанд Карлсон (швед. Fredrik Ferdinand Carlson; 13 червня 1811 — 18 березня 1887) — шведський історик, політик, професор історії в університеті Уппсали (1849—1876)^[8]. Член Шведської академії.

Будучи професором в Упсалі, вивчивши положення шкільної справи в багатьох державах, дбав як член Риксдагу про її поліпшення в Швеції^[8]. Керував міністерством духовних справ^[8].

Йому належить вельми важлива і заснована на великому архівному матеріалі праця з історії королів з Пфальцької династії («Sveriges historia under konungarna of Pfalziska huset», 1855—1888 — «Історія Швеції за правління Пфальцького дому»)^[8], спочатку був продовженням шведської історії Геєра в збірнику Геєра і Фрідріха Августа Укерта, але розрісся до 8 томів.

Смерть перешкодила Карлсону довести його до кінця: він переривається на 1706 році^[8]. Син Карлсона, також історик, поставив собі за завдання закінчити працю свого батька і видав ряд спеціальних досліджень з історії Карла XII.

• «Om stats-hvälfningen i Sverige under konung Carl XIs regering» (Стокгольм. 1856)
• «Om fredsunderhandlingarne åren 1709—1718» (das. 1859)
• «Om den Svenska statsforwaltningens förändrade skick under konung Carl XIs regering» (1858)
• «Om 1680 års riksdag» (das. 1860).

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.