Фрідріх Кірхнер

Фрідріх Кірхнер
Friedrich Kirchner
Народження	26 березня 1885(1885-03-26) Лейпциг, Саксонія
Смерть	6 квітня 1960(1960-04-06) (75 років) Фульда, Гессен
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	кіннота, танкові війська
Роки служби	1899–1945
Звання	Генерал танкових військ
Командування	1-ша танкова дивізія LVII-й моторизований корпус LVII-й танковий корпус
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Східний фронт Польська кампанія Західний фронт Французька кампанія Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви Білостоцько-Мінська битва Смоленська битва Битва за Москву Вяземська операція Ржевсько-Вяземська операція Битва за Кавказ Ростовська операція Сталінградська битва Третя битва за Харків Операція «Цитадель» Битва за Дніпро Дніпровсько-Карпатська операція Умансько-Ботошанська операція Друга Яссько-Кишинівська операція Румунська операція Будапештська операція Верхньо-Сілезька операція
Нагороди
Фрідріх Кірхнер у Вікісховищі

Фрідріх Кірхнер (нім. Friedrich Kirchner; нар. 26 березня 1885, Лейпциг — пом. 6 квітня 1960, Фульда, Гессен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал танкових військ (1942) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1945).

Закінчив кадетський корпус. 28 лютого 1906 року поступив в 107-й піхотний полк. В 1911 році переведений в 17-й уланський полк. Під час Першої світової війни командував ескадроном, потім займав штабні посади і командував батальйоном. За бойові заслуги нагороджений численними нагородами.

Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 16 травня 1920 року — командир ескадрону 12-го кінного полку. 1 квітня 1928 року переведений в штаб 2-ї кавалерійської дивізії, 1 жовтня 1932 року — в 10-й кінний полк в Торгау. З 1 жовтня 1933 року — командир 11-го кінного полку, з 1 жовтня 1935 року — 1-го стрілецького полку, з 10 листопада 1938 року — 1-ї стрілецькою бригади, з якою взяв участь у Польській кампанії. З 3 листопада 1939 року — в.о. командира 1-ї танкової дивізії (затверджений на посаді 15 лютого 1940 року). Під час Західної кампанії воював у Нідерландах, Люксембургу і Франції.

Учасник німецько-радянської війни. З 14 жовтня 1941 року — в.о. командира 41-го моторизованого корпусу, 15 листопада — 57-го армійського корпусу (з червня 1942 — танкового; затверджений на посаді 1 лютого 1942 року). В листопаді 1942 року корпус Кірхнера мав у своєму складі 6-ту і 23-ю танкові дивізії. В 1942 році воював на Кавказі, потім брав участь у невдалій операції з деблокування оточеної під Сталінградом 6-ї армії. Командував корпусом до кінця війни з перервами (з 30 листопада 1943 по 19 лютого 1944 і з 25 лютого по 2 червня 1944 року). З березня 1943 року вів бої в Україні в районі Харкова, Донця і Ізюма, потім на Дніпрі і Пруті.

В жовтні 1944 року з боями відійшов в Угорщину, де взяв участь в боях за Будапешт (з листопада 1944 по січень 1945 року его корпус також називався групою «Кірхнер»). Після поразки під Будапештом в лютому 1945 року відійшов у Сілезію і до кінця війни вів у бої в районі Лаузіца. 8 травня здався американським військам. В 1947 році звільнений.

• Залізний хрест
  • 2-го класу (1 жовтня 1914)
  • 1-го класу (26 вересня 1917)
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест
  • 2-го класу з мечами
  • 1-го класу з мечами і короною
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (19 липня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (22 листопада 1939)
  • 1-го класу (4 жовтня 1939)
• Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (20 травня 1940)
  • дубове листя (№391; 12 лютого 1944)
  • мечі (№127; 26 січня 1945)
• Німецький хрест в золоті (22 квітня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Двічі відзначений на Вермахтберіхт (4 лютого 1943 і 27 листопада 1944)

• Горст Штумпф
• Ульріх Клеманн
• Вільгельм фон Тома
• Герхард фон Шверін
• Ганс Реттігер
• Герман Брайт

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.671-673 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Alman, Karl (2008). Panzer vor — Die dramtische Geschichte der deutschen Panzerwaffe und ihre tapferen Soldaten. Würzburg, Germany: Flechsig Verlag. ISBN 978-3-88189-638-2.
• Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
• Patzwall, Klaus D.; Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 978-3-931533-45-8.
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Hrsg.: Reichswehrministerium. Mittler & Sohn Verlag. Berlin 1930. S. 125.
• Der Königlich Sächsische Militär-St. Heinrichs-Orden 1736–1918. Ein Ehrenblatt der Sächsischen Armee. Wilhelm und Bertha von Baensch-Stiftung. Dresden 1937. S. 369.

• Kirchner, Friedrich. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 10 лютого 2014. (нім.)
• General der Panzertruppe Friedrich Kirchner. на geocities.com. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 10 лютого 2014. (англ.)
• Friedrich Kirchner. на desertwar.net. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 10 лютого 2014. (англ.)
• Kirchner, Friedrich [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] — нагороди генерала танкових військ Кірхнера (англ.)

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: генерал-лейтенант Рудольф Шмідт	командир 1-ї танкової дивізії 17 листопада 1939 — 16 липня 1941	Наступник: генерал-майор Вальтер Крюгер
Попередник: генерал-лейтенант Отто-Ернст Оттенбахер	командир XXXXI-го моторизованого корпусу 13 жовтня — 15 листопада 1941	Наступник: генерал танкових військ Вальтер Модель
Попередник: генерал танкових військ Адольф-Фрідріх Кунтцен	командир LVII-го моторизованого корпусу 15 листопада 1941 — 12 січня 1942	Наступник: генерал танкових військ Адольф-Фрідріх Кунтцен
Попередник: генерал танкових військ Адольф-Фрідріх Кунтцен	командир LVII-го моторизованого корпусу 31 січня — 21 червня 1942	Наступник: переформований на 57-й танковий корпус
Попередник: переформований з 57-го моторизованого корпусу	командир LVII-го танкового корпусу 21 червня 1942 — 30 листопада 1943	Наступник: генерал танкових військ Ганс-Карл фон Езебек
Попередник: генерал танкових військ Ганс-Карл фон Езебек	командир LVII-го танкового корпусу 19 лютого — 25 травня 1944	Наступник: генерал від інфантерії доктор наук Франц Баєр
Попередник: генерал від інфантерії доктор наук Франц Баєр	командир LVII-го танкового корпусу 2 червня 1944 — 8 травня 1945	Наступник: капітуляція